Вона не пише про війну, бо вважає, що її навколо і так забагато… Але саме війна стала для неї поштовхом для відкритого творчого шляху, який за понад 2 роки став важливою частиною її життя. Поезія – це її багатий внутрішній світ, в ній – і біль і радість, кохання і прикрощі. А найголовніше, що в ній присутнє – це емоція і безмежне добро, яке, на переконання авторки, завжди має перемагати як у казках, так і в реальному житті. Мова йде про прекрасну поетесу з нашого міста, вчителя української мови та літератури ліцею №6 Тетяну Прокоф‘єву. Ми вже не вперше зустрічаємось з авторкою і розповідаємо про її творчий шлях. Особисто я захоплююсь її наполегливістю, вірою у добро і бажанням ділитися ним з усім світом. Приводом для нашого спілкування цього разу стала визначна для авторки подія – вихід в світ її другої збірки віршів під назвою “Літери для малят від птахів і звірят”. Вже з назви зрозуміло, що цей творчий доробок присвячений діткам, які тільки-но починають вивчати літери і складати їх в слова та речення. Нам стало цікаво, що надихнуло авторку ліричних поезій, які зібрані у її першій збірці Тетяни “З теплом написані слова”, на новий етап у творчості.
- Добрий день, Тетяно. Поділіться своєю радістю, розкажіть, коли ваша перша дитяча збірочка побачила світ?
- Вітаю вас. Хочу сказати, що ця книжечка для дітей з’являлася цілий рік. Мені ідея прийшла вночі. І я за ніч написала віршики на всі літери алфавіту. У добірці залишилось багато віршів, які були написані першими, але багато чого я вже змінила. Все в процесі обдумувала, перечитувала мільйон разів і вже переписувала інакше. До речі, кожен віршик я перевіряла на своїх близьких, бо хто, як не вони, скажуть чесно. А головними експертами і цензорами моїх віршів до абетки були син та 5-річний племінник. Багато разів надсилала поезію знайомій – вона теж займається видавництвом дитячих книжок. 1-го березня видавець повідомив, що моя збірка вже надрукована – у перший день весни, дуже символічно. Видавалася у Харкові. Я, насправді, захоплююсь цим видавництвом. Незважаючи на те, що навколо постійно лунають обстріли, вони все одно займаються своєю справою, навіть буває вночі. Я вдячна Аліні Шевченко за те, що мені допомагала з оформленням. Але я теж брала участь у цьому процесі: ілюстрації до книги робила я в спеціальній програмі і обкладинка – це теж моя ідея. До речі Аліна, як і я, вперше робила дитячу книжечку. Ми разом багато, що змінювали. Дуже хвилювалися, бо результат нашої роботи мав сподобатись найвимогливішій аудиторії – дітям.
- Скільки примірників надрукували?
- 100 примірників. Я радію тому, що мої збірочки вже поїхали до Києва, Івано-Франківська, Миколаївщини та Польщі.
- Це ж ваша друга книга?
- Так, це – друга. Перша “З теплом написані слова” була випущена восени минулого року. Це збірка моїх ліричних віршів. А тепер маю у своїй творчій колекції ще й таку дитячу книжечку.
- Яка основна мета вашої книги, де можна її придбати?
- Основна мета – нести у світ знання і добро. Адже кожна дитина має знати літери, а якщо вона їх буде пізнавати у цікавій формі, гортаючи мою книжечку, то кращої нагороди мені і не треба. Для всіх, кому цікава моя збірочка про літери, прошу писати в особисті повідомлення у Фейсбук – Тетяна Прокоф’єва.
- Коли ми з вами рік тому спілкувались, ви тільки збирались взятись за дитячу творчість, а зараз вона у вас уже б’є ключем? Як так сталося? Може, щось надихнуло вас або хтось?
- У моїх доробках з’явилась дитяча творчість, коли я вперше подала свою роботу в журнал “Золоте левеня”. Це було рік тому. Його надрукували, і з того часу все почалося. Зараз друкуюся в журналі “Малюк Котя” і “ На крильцях Ангола”. Хочу сказати, що потрапити до журналу, то важко. В ньому мало сторінок, тому відбір авторів ведеться за суворими критеріями. Ви запитуєте, чому від мене лине дитяча творчість? Певно тому, що я в душі себе відчуваю дитиною, а, як мама і наставниця підростаючого покоління, хочу нести в цей світ добро і тепло.
- Протягом цього року у вас з’явилося багато робіт, наскільки мені це відомо? Поділіться з нами своїми досягненнями.
- Додалося ще більше альманахів, в яких надруковані мої вірші – більше 13. Кількість моїх поезій перевищила одну тисячу, а прозових творів – понад 10. Знаєте, раніше, я думала, що мені легше буде даватись проза, бо в дитинстві та юних роках подобалось писати твори. Але так вийшло, що я більше заглибилась у поезію, а прозу тільки зараз починаю писати – розвиватись в цьому напрямку. І зупинятись я не збираюсь.
- Чи маєте ви вже нагороди за свою творчість?
- У мене багато нагород у всеукраїнських конкурсах – перші, другі місця. Мені подобається те, що й у соцмережах є багато творчих спільнот, в яких я беру участь і маю змогу проявляти себе як автор віршів та творів. От з останніх завдань вірш “Садок вишневий коло хати” до дня Шевченка ми мали переробити на свій лад. Я із задоволенням це зробила. Друкуюсь на “Всеосвіті” – сайті для вчителів, вірші до різних свят пишу, методичні розробки по виховній роботі. Маю за це багато подяк і сертифікатів.
- Звідки ви черпаєте своє натхнення?
- Зазвичай моє натхнення приходить вночі або о 5 годині ранку. Я завжди прокидаюсь рано з такими думками: “Настав новий день, тому треба щось робити”. Мені подобається багато ходити містом, бувати на лоні природи – там я і надихаюсь.
- Я знаю, що раніше ви використовували свою поезію у викладацькій роботі? Чи застосовуєте таку практику зараз?
- Так, я продовжую цю роботу. Вважаю, що таким чином користь від моєї творчості тільки примножується. Діти мене дуже підтримують, а я їм намагаюсь бути максимально корисною, як педагог. Запитують у мене: “Коли будемо вашу творчість вивчати?” (Авт. Посміхається) Я їм говорю, що коли доросту до високого письменницького рівня, тоді – обов’язково. Ось, бачите, і стимул у мене є.
- Ви плануєте продовжувати розвиватись в напрямку дитячої творчості?
- Так, зараз дві казки дитячі вже відправили до друку. Крім того, готується ще одна збірочка – це будуть колискові. Потім вийде друком дитяча збірка на весняний мотив. Багато людей вважає, що в моїх творах віє добром і теплом. Це приємно, бо так воно і є. Після абетки мої читачі вже чекають книжечку про цифри. Тематичні вірші у мене вже є, тому будемо далі працювати над наступним виданням для маленьких українських розумничків.
- Як ви оцінюєте свою поезію?
- Хочу сказати, що вона з часом дуже змінюється. Досвід дається взнаки. З кожним днем моя поезія набуває практичного, такого собі “мудрого” змісту. Я вже навіть критиком виступаю сама для себе. Уже розумію, що треба стилістично робити з моїми віршами. Просто римувати – це теж важка робота, а використовувати особливі принципи, то ще важче. Але я вчусь і розвиваюсь, бо відчуваю, що моя поезія має право на життя. У нас є така відома сучасна письменниця Тетяна Строкач, її твори розміщені в підручниках з літератури. Я маю честь з нею спілкуватись, вона ділиться зі мною своїм досвідом і допомагає здобувати власний. Поради такої досвідченої творчині для мене дуже цінні.
- Від себе можу сказати, що ваші вірші надихають і нагадують нам про добро, красу навколишнього світ і про життя сьогодні – тут і зараз, поряд з дітьми й іншими рідними людьми.
- Ви знаєте, мене війна навчила тому, що нічого не можна відкладати на потім. Треба працювати над собою сьогодні, пробувати робити те, чого ти ще не робила. Якщо налаштувати себе на такий лад, то щодня буде хотітись прокидатись, вірити у краще і рухатись вперед.
- Дякую вам, Тетяно, за вашу творчість, за те, що не боїтесь самовиражатись і за те, що сієте у наш світ добро. Творчого вам натхнення, і чекаємо нових збірочок.
- Щиро вам вдячна. Я буду намагатись не розчарувати.
Бесіду вела Наталія ЧЕПЕЦЬ
