Досі дата святкування Різдва Христового (25 грудня чи 7 січня) викликає безліч суперечок серед православних українців. Для багатьох Різдво 7 січня є обов’язковою сімейною традицією і пов’язане з приємними дитячими спогадами, від яких віруючі не готові відмовитися. До того ж, згідно з українськими звичаями, 7 січня починалися різдвяні свята, які тривали до Водохреща 19 січня. Цей період має чимало обрядів та українських народних пісень. Водночас шанувальників Різдва 25 грудня в Україні стає дедалі більше. Одним із аргументів прихильників перенесення свята на грудневу дату є ствердження того, що це віддалить нас від радянських і російських традицій. А що ж з цього приводу говорить церква?
Чому українці почали святкувати Різдво 25 грудня?
Насправді у церковних книгах 25 грудня зазначається датою відзначення Різдва як у католиків, так і у православних. Щоправда, одні святкують за новим стилем – Григоріанським календарем, інші ж – за старим, Юліанським.
Православна церква України (ПЦУ) не заперечує святкування Різдва – 25 грудня, “якщо того захочуть українці”. У жовтні синод ПЦУ дозволив єпархіям проводити богослужіння на честь свята Різдва за новоюліанським календарем, тобто, 25 грудня. У зв’язку з цим у віруючих виникли питання, коли ж у цьому році відзначатимуть інші свята, зокрема День святого Миколая.
В які дати відзначатимемо церковні свята цієї зими?
Такі питання виникли у зв’язку з тим, що за новоюліанським календарем змінюються і дати інших свят. Зокрема, День Святого Миколая відзначається не 19, а 6 грудня. Змінюються також дати свят Василя Великого (Старий Новий рік) та Водохреща.
У ПЦУ зазначили, що рішення про зміну календаря прийнято не було, хоча обговорення цієї можливості продовжується. Тому дати святкування зимових свят залишаються тими самими, що й минулого року:
-
- 19 грудня – День святителя Миколая Чудотворця;
-
- 7 січня – Різдво Христове;
-
- 14 січня – День святителя Василя Великого;
-
- 19 січня – свято Хрещення Господнього.
З 2017 року в Україні Різдво 25 грудня є державним святом та офіційним вихідним. Але цього року через повномасштабне вторгнення росії в нашій країні скасовано додаткові вихідні на державні свята.
– Водночас, враховуючи всі обставини (зокрема війну) та суспільний запит, Священний Синод Православної Церкви України постановив, що в окремих громадах богослужіння за чином свята Різдва Христового може бути звершене 25 грудня. Це можливе лише за спільним рішенням настоятеля і громади. Таке богослужіння не заміняє служб різдвяного циклу, визначених традиційним календарем, а є лише додатковою можливістю прославити подію Христового Різдва тим, хто бажає це зробити 25 грудня, – зазначили у ПЦУ.
У разі прийняття такого рішення та звершення богослужіння до Київської Митрополії має бути передана письмова інформація про кількість його учасників. Цю інформацію вивчать під час розгляду необхідності переходу церкви на новоюліанський календар.
– Тож цього року продовжуємо відзначати церковні свята у звичні нам дати. А можливі календарні зміни можуть відбутися на запит віруючих, виражений не лише в словах, а й в діях, – додали в ПЦУ.
Ми зібрали для Вас більше інформації, яка допоможе розставити всі “за” і “проти” та прийняти для себе рішення, коли святкувати Різдво. Але наголошуємо, що сваритися з рідними з цього приводу не потрібно. Адже справжня віра знаходить відображення в серці та наших вчинках.
Різниця між Юліанським і Григоріанським календарем. Думка експертів
Юліанський календар, заснований на спостереженнях за видимим рухом Сонця з неба, ввів у Стародавньому Римі Гай Юлій Цезар у 46 році до н.е. Його розробив олександрійський астроном Созіген на основі календаря Стародавнього Єгипту.
Коли Київська Русь у Х ст. прийняла християнство, разом із ним прийшов і юліанський календар. Однак середня тривалість року в ньому становить 365 діб та 6 годин (тобто на рік 365 днів, і в кожний четвертий рік додається додатковий день). Тоді як тривалість астрономічного сонячного року дорівнює 365 діб 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Тобто юліанський рік був довшим за астрономічний на 11 хвилин 14 секунд і, отже, відставав від реальної зміни років. Тому, за словами історика Анатолія Войнаровського, на середину XVI ст. вже виникла різниця у 10 діб. Це призвело до реформи календаря, яка була здійснена в 1582 році особливою комісією, створеною римським папою Григорієм XIII. Різницю прибрали, коли після 4 жовтня 1582 було наказано перейти відразу на 15 жовтня. Новий, реформований календар став називатися Григоріанським.
У Григоріанському календарі, на відміну від юліанського, завершальний рік століття, якщо він не ділиться на 400, не є високосним. Таким чином, григоріанський календар має кожні чотири століття на 3 високосні роки менше, ніж юліанський. Григоріанський календар зберіг назву місяців юліанського календаря, додатковий день у високосному році – 29 лютого та початок року – 1 січня.
Астрологиня Марія Левченко зазначає, що 22 січня – день зимового сонцестояння, з 25 грудня день починає на хвилину збільшуватись, тому християни обрали цей день для святкування. Тоді як християни західного обряду спершу святкують Різдво, а вже згодом Новий рік – в Україні здебільшого навпаки.
При переході на грудневу дату Різдвяний піст закінчиться до Нового року. Тоді більше віруючих будуть дотримуватися його, адже зараз багато хто порушує піст в новорічні свята, коли він має бути найсуворішим.
– Є суперечності. Під час посту – служба за Новий рік, люди хочуть святкувати. Але це тиждень суворого посту, – зауважує священник ПЦУ Віталій Голоскевич.
– На все потрібен час, толерантність і поміркованість до кожної позиції, – каже священник Вінницької єпархії УПЦ та диригент Назарій Давидовський. – Перші кроки в цьому напрямку Українська держава вже зробила, визнавши святковими вихідними не лише 7 січня, а й 25 грудня.
За якими календарями святкують Різдво у світі?
Зараз юліанським календарем продовжують користуватися російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).
Українські греко-католики, перебуваючи на початку ХХ століття у складі Польщі, не перейшли на григоріанський календар з політичних мотивів. Українські віряни не хотіли втрачати свою, відмінну від польської, ідентичність. Також греко-католики прагнули зберегти зв’язок із українцями, які перебували у складі СРСР. Відзначення свят в одні дні мало символічно поєднувати українців по різні сторони кордону.
Новоюліанський (удосконалений юліанський календар), який до 2800 року буде повністю збігатися із григоріанським, використовують 11 православних церков, які переважно розташовані у Західній Європі. Наприклад, Румунська, Болгарська, Польська православні церкви й Православна церква Чеських земель і Словаччини. А також «грецькі» православні церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній ще у 2019 році заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем, 25 грудня, якщо вони цього хочуть:
– Ми покликані проводити, перш за все, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити.
У ПЦУ обговорюють можливість календарної реформи за умови, що її підтримає більшість вірян.
Джерело: ZN.UA;
