Про загибель цього Захисника від рук клятих російських окупантів мені надзвичайно важко писати. Я знала Максима особисто, як друга, як талановитого спортсмена та щиру людину з власним почуттям гумору. З ним завжди було цікаво – тренуватись, спілкуватись і навіть сперечатись… До речі, він свого часу був нашим колегою. Як сильний легкоатлет, захищав честь Покровського гірничо-збагачувального комбінату та його підрозділів на спартакіадах різних рівнів.
Ми давно не бачились, бо Макс ще з часів АТО боронить Батьківщину від ворога… За цей період він пройшов багато кіл пекла, та не здавався… наполегливо рухався вперед. Але до Переможного світанку так і не дійшов… Завтра ми прощаємось з ним – з другом, з хоробрим Воїном та незламним Героєм.
Офіційна інформація свідчить про те, що старший сержант, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення Максим Скрипник героїчно загинув на Харківщині. Лік його земних років закінчився на позначці 46… Ще жити й жити, але не судилося…
Прощання із Захисником України відбудеться завтра, 19-го квітня, о 10.00 на бульварі Шевченка.
Від імені колективу та профспілкового комітету Покровського ГЗК, від себе особисто та легкоатлетичної спільноти міста, висловлюємо щирі співчуття родині Максима. Доземний уклін та безмежна вдячність тобі, друже, за те, що захищав нас до останнього подиху…
