Напередодні Дня гірника і металурга, який ми цьогоріч святкуємо 16 липня, починаємо цикл публікацій до спільного професійного свята всього трудового колективу Покровського гірничо-збагачувального комбінату. Через воєнний стан в Україні, наше підприємство, на жаль, працює не на повну потужність, тому ми відправились у ті основні підрозділи, які працюють в технології – до Північного кар’єру та Чкаловської збагачувальної фабрики. За послідовністю виробничого процесу комбінату, гірники спочатку видобувають руду у кар’єрах, а потім вона транспортується на фабрику для збагачення. Тому логічно, що свою передсвяткову подорож ми розпочали з великого окисного кар’єру, який зараз є єдиним донором сировини для виготовлення готової продукції.
За словами начальника Північного кар’єру Сергія Орліченка, у цьому році підрозділ розпочав свою роботу з квітня, після 4-місячного простою. До цього відповідального моменту дружній колектив ретельно підготувався, але погодні умови не дали гірникам виконати свої планові показники.
У квітні нашою найголовнішою проблемою, яка заважала нормально працювати, були погодні умови. Велика кількість опадів у вигляді дощів, перетворила територію кар’єру на замулене болото. Техніка грузла, роторні комплекси та крокуючі екскаватори не могли зрушити з місця. Кожен рух потребував надзусиль від персоналу. Можу сказати, що за понад 20 років гірницького стажу я ще ніколи не бачив подібного. Але ми витримали це випробування. І хоча у квітні план нам виконати не вдалося, у травні ми це зробили досить упевнено, – розповідає керівник кар’єру.
Після сприятливого травня, у червні гірникам знову довелось долати низку перешкод, які завадили нижньому р/к №4 виконати планові показники. Через квітневі опади пересування комплексу значно уповільнилось, тому він не міг дати відповідного фронту робіт крокуючим екскаваторам. Ось вам і невиконання плану. Ще й до цього комплекс втратив дорогоцінний час на вулканізацію конвеєрної стрічки, ремонт редуктора ротору, який виконує найголовнішу роль під час розкриву гірничої породи, але і це ще не все. До низки проблемних моментів додалась ще одна зупинка. Через крадіжку дроту живлення р/к №4 від підстанції, додався ще один простій, бо машина була знеструмлена.
Загалом ми нарахували 170 годин простою роторного комплексу №4 у червні, а це практично половина всього місячного робочого часу цієї машини. Верхній горизонт і крокуючі екскаватори успішно впорались зі своїми завданнями з розкриву та видобутку руди, – зазначає Сергій Орліченко.
Зараз, подолавши перешкоди, кар’єр злагоджено працює над виконанням поставлених виробничих завдань. А долати труднощі і повертати обладнання до нормальної роботи допомагає колектив – єдина дружня команда, яка наполегливо працює на своєму фронті.
Сергій Георгійович говорить, що вдячний кожному за його внесок у загальний результат. Окремо начальник виділив флагманів, які керують колективами та направляють машини за потрібними напрямками.
Нижній р/к №4 очолює амбітний начальник, який ніколи не падає духом, – Сергій Тулін. У скрутні часи він зміг утримати баланс і разом зі своєю командою зараз продовжує цілеспрямовано працювати. Роторним комплексом №6 керує досвідчений гірник з багаторічним стажем роботи Сергій Віннічук. Гірнича дільниця під особливим пильним контролем Юрія Лисиці – професіонала своєї справи, який, за словами керівника кар’єру, виконає план у будь-яких умовах. Під керівництвом Юрія Вікторовича гідно трудяться очільники екіпажів крокуючих екскаваторів – Федір Пасічник (ЕК №173), Олександр Мицак (ЕК №175) та Вадим Кирпа (ЕК №128).
Сергій Орліченко позитивно відгукувався про працівників, які прийшли на допомогу Північному кар’єру з інших підрозділів:
Звісно, коли ми отримали команду запускати кар’єр, то перше питання, яке постало, – зібрати необхідну кількість персоналу. Це була проблема, бо понад 30 наших колег мобілізовані до лав ЗСУ. З огляду на це перед нами постало питання: ким заповнювати дефіцит кадрів. Вирішити його нам допомогли керівники Чкаловського №2 та Покровського кар’єрів. Хочу відзначити справжніх спеціалістів з окисного підрозділу, бригаду з переміщення конвеєрів, завдяки майстерності якої ми на 20-30% скоротили час на цю роботу. Ярослав Білан, Сергій Корогодський та Валерій Сажинов – люди дійсно обізнані у своїй справі, які діляться корисним досвідом з нашими робітниками.
Що ж, обмін досвідом дуже корисний у будь-якому колективі. В цьому ми ще раз переконались під час розмови з начальником Північного кар’єру. Ми не могли не згадати тих працівників підрозділу, які зараз на передових позиціях захищають Батьківщину від російських окупантів. Сергій Орліченко підкреслив, що постійно спілкується зі своїми колегами-Захисниками. Колектив допомагає їм, чим може.
Ми дуже вдячні кожному Захиснику, що боронять і звільняють нашу землю. Також дякуємо керівництву підприємства за те, що підтримують військових і придбанням необхідного споряджання, і збереженням за ними середньої заробітної плати. Це дуже важливо для їхніх родин у такий важкий час, – говорить Сергій Орліченко.
Наприкінці нашого спілкування начальник Північного кар’єру від щирого серця подякував всім працівникам підрозділу за сумлінну працю на єдиний результат. Побажав колегам професійних здобутків, переможних звершень та мирного неба:
Так, зараз ми і живемо, і працюємо у досить нелегких умовах. Але я впевнений, що зуміємо вистояти і витримати всі випробування. Буде і яскраве сонце, і мирне небо, все у нас попереду. Головне, щоб хлопці повернулись додому живими та здоровими. Разом продовжимо здобувати виробничі досягнення і перемоги.
Наталія ЧЕПЕЦЬ
