8-го травня ми разом з Європою та світом відзначаємо День пам’яті та примирення, 9-го травня вшановуємо мужність і відданість тих, хто 78 років тому виборов Перемогу над нацизмом.
Друга світова війна забрала мільйони життів, зламала долі, скалічила душі людей, перетворила міста й села на суцільні руїни, стала однією з найкривавіших трагедій людства. У ній взяли участь понад 7 млн наших співвітчизників, вижили – менше половини. Демографічні втрати України у 1939–1945 роках, за різними джерелами, склали від 8 до 10 млн людей.
Наймасштабніша війна ХХ століття продемонструвала світу всю жорстокість політики нацизму, цинічне знищення і знецінення людського життя. Ворог із загарбницьким інстинктом не щадив нічого і нікого на своєму шляху: знищував цілі населенні пункти, спалював їх разом з жителями, катував і безжально вбивав ні в чому невинних мирних дорослих та дітей. Аби припинити це божевілля, на захист рідної землі стали наші діди та прадіди – звичайні люди, які героїчно здобували перемогу та визволяли рідну землю від загарбників. І до сьогодні ми залишаємося в неоплатному боргу перед нашими ветеранами, чию молодість обпалила кривава війна. Вони стали прикладом мужності та звитяги заради Перемоги – однієї на всіх.
З тих пір, від 9-го травня 1945 року, український народ-переможець та визволитель, живе з думками і нагадуваннями про ті страшні роки воєнного лихоліття, які б ми не хотіли повторити ніколи… «Ніколи знову»…
На жаль, позиція України у питанні відвернення війни десятки років кардинально відрізнялась від російської. На відміну від нашого, їхні паради на 9 травня проходили під гаслами «Можем повторить». І повторили, через 77 років…Тоді, коли нам всім здавалося, що ця трагічна сторінка історії перегорнута раз і назавжди, і більше ніколи не повториться, трапилося найжахливіше. 24 лютого 2022 року колишній «братній народ» пішов проти нас війною, затьмаривши смертоносними снарядами мирне українське небо.
Важко описати словами випробування, які випали на долю нашого народу – масовані обстріли, руйнування та загибель тисяч людей, знову невинно спалених, жорстоко вбитих та закатованих. Неможливо усвідомити те, що українським дітям тепер відомо, що таке тривога, смерть, окупація і депортація. І це у ХХІ столітті, коли сучасний світ стрімко розвивається і крокує вперед на хвилі неймовірних сучасних перспективних тенденцій, захищаючи антивоєнну політику та пропагуючи розвиток цивілізованого суспільства. Але знайшлась країна, яка не сіла в один корабель з усім світом, яка так і залишилась поза бортом мирної політики розвитку дружніх відносин в усіх сферах життя. Московії з її кривавим диктатором на чолі, мабуть, сумно жити в мирі і спокої. Замість того, щоб цінувати і розвивати своє, їм легше загарбати чуже, при цьому спалюючи та руйнуючи все на своєму шляху. Але російські окупанти точно не розраховували на такий потужний спротив з боку українських Захисників, причому не тільки військових, а всіх – від 3-річного малюка до 80-річної бабусі. Наш народ об’єднався у неймовірну, єдину і неподільну націю, з непереможною силою спротиву, яка скоро обов’язково здолає ворога.
Звісно, наші найкращі в світі воїни світла, натхненні подвигами дідів та прадідів, вирішили будь-що зупинити ворога, демонструючи всьому світу готовність до останнього подиху захищати Україну. Всі українські Герої в один голос твердо заявляють, що не хочуть залишати загрозу «русского мира» своїм дітям, тому битимуться з окупантами до переможного фіналу. Цей заповітний день має раз і назавжди закарбувати мир у кожному куточку єдиної і незалежної України. Ми віримо в це і разом наближаємо мирний світанок!
У ці травневі дні ми низько вклоняємося всім, хто бився на фронтах Другої світової, виніс на своїх плечах тягар війни – пережив роки окупації та пекло концтаборів, хто підіймав з руїн і відроджував Україну. Їх залишилось дуже мало… Наші ветерани один за одним здіймаються до небес, аби звідти оберігати рідну землю. А з ними – і Герої сучасної війни, які хоробро прийняли свій останній бій… Вічна пам’ять і слава всім українським Захисникам минулого і сучасності. Ми в неоплатному боргу перед кожним з них. Віримо, що всі, без винятку, загарбники отримають справедливе покарання за кожен злочин, скоєний проти мирної країни.
Перемога буде за Україною, адже ми захищаємо і звільняємо своє! Давайте ні на мить не втрачати віри у це і робити все можливе для здійснення спільної мрії!
Слава Україні! Слава та шана нашим Героям-Захисникам усіх поколінь!
ПРАВЛІННЯ ТА ПРОФКОМ АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК»
