Вже півроку у нашій країні точиться повномасштабна жорстока війна, розв’язана росією. Отримуючи тяжкі поранення, українські Захисники та звичайні цивільні люди, на жаль, часто опиняються на межі життя та смерті. Виживання та здоровʼя таких пацієнтів напряму залежить від вчасного вливання донорської крові, потреба в якій постійно зростає. Тому з перших днів війни на варту заступив український «донорський фронт». До нього приєднались і працівники нашого підприємства. З донатами такої благородної місії поспілкувались кореспонденти «ЗМ». Ми були приємно вражені тим, що охочих долучитися до цієї благородної місії виявилось дуже багато. Серед містян ми побачили знайомі обличчя, які поділилися з нами своїми думками.
Загалом близько півсотні працівників нашого підприємства виявили бажання поділитися кров’ю. І ось що вони нам розповіли.
Працівники Відділу вхідного контролю – Валерій, Олександр, Руслан та Кирило зазначили, що здавати кров почали ще у мирний час, а з початком війни роблять це постійно:
– Допомагати українській армії – наш обовʼязок! Робимо все можливе для цього.
Наші колеги з Автотранспортного цеху – Аліна, Олена, Володимир, Іван та Сергій сказали так:
– Наші Герої воюють за Україну і за нас усіх. Здати для них кров – це найменше, що ми можемо зробити.
Єлизавета вперше вирішила стати донором заради порятунку життя постраждалих українців від цієї жахливої війни, розв’язаної росією:
– Сьогодні я здаю кров вперше в житті. Вирішила стати донором, тому що захотіла допомогти нашим Захисникам та пораненим цивільним, аби зробити хоча б невеликий внесок в Перемогу.
Людмила з Центральної енерголабораторії вже пробувала себе в донорстві і не планує зупинятися:
– Це вже моя друга здача крові. Вперше все було нормально, тому я вирішила не зупинятися, і продовжити допомагати. Адже багато моїх родичів та знайомих захищають нашу Україну на фронті, тому їм надзвичайно потрібна донорська кров. Маю намір і надалі тримати «донорський фронт», при нагоді здаючи кров задля спасіння життя українців.
Міцева жителька Лариса мала перший досвід донації, тому дуже хвилювалась, але бажання допомогти було сильнішим:
– Я побачила інформацію щодо заклику здати кров, і мені і захотілося долучитися до допомоги Захисникам, які на полі бою боронять рідну землю від окупантів. Ознайомилася з усіма правилами перед щодо цієї процедури. Правда, трохи хвилююся, але це не так важливо, головне – допомогти нашим воїнам, котрі не жалкують для нас свого життя.
Віктор прийшов разом з дружиною Олею. Чоловік говорить, що здає кров при першій же нагоді. бо хоче бути корисним у боротьбі з агресором. Дружина підтримує коханого в цьому прагненні і вперше наважилась стати донором:
— Нерозлучні по життю і разом до Перемоги – з таким девізом ми переживаємо важкий воєнний час. Допомагаємо країні та її Захисникам, чим можемо. Будемо це робити і в подальшому.
Близькі подруги Олена і Тетяна прийшли виконувати важливу місію в піднесеному настрої:
– На донацію ми прийшли з відчуттями вдячності Захисникам, які завзято боряться за Незалежність кожного куточка України.
Тетяна, як почесний донор, зазначає, що донація – це не тільки благородно, а ще й корисно для здоров’я, бо сприяє оновленню крові, покращує загальний стан та самопочуття. Але здавати кров треба з дотриманням усіх необхідних правил, тоді і сам процес піде на користь, як донору, так і тим людям, котрі потребують переливання.
Ось так, впевнено та наполегливо, українці продовжують боротися за свою Незалежність на всіх фронтах, підтримувати одне одного та наближати спільну Перемогу!
Підготували Анастасія ШАБЛЯ, Олександрина ЛЕЩЕНКО
