Йому було лише 41… І Сергій навіть не думав про те, щоб так рано покидати свою родину і наш земний світ… Та “русский мир” змусив звичайного гірника змінити важелі екскаватора на зброю, а щасливе життя, у колі рідних та друзів, – на військові небезпечні будні, із запеклими боями, постійними вибухами і втратами побратимів. Але Сергій Вікторович не скаржився, бо знав, за що і заради кого бореться. ЗА – звільнення незалежної України від окупантів та відновлення цілісності її кордонів. ЗАРАДИ – мирного життя родини та щасливого майбутнього свого сина. За такі високі цінності і віддав найдорожче – своє життя…
Мужній Захисник України, кулеметник стрілецього батальйону, машиніст крокуючого екскаватора №176 Чкаловського карєру №2 Покровського ГЗК – ВІТРЕНКО Сергій Вікторович, загинув 3-го липня у військовій операції під Слов’янськом Донецької області.
В останню путь Героя проводжали сьогодні – 8-го липня. Траурна церемонія відбувалася на бульварі ім. Т.Г. Шевченка. Домовину із загиблим воїном супроводжували його побратими, убиті горем рідні, колеги, колектив Чкаловського кар’єру №2, на чолі з начальником Анатолієм Сізовим, міський голова Олександр Шаповал, благочинний Православної Церкви України у місті Покров, протоієрей Іван Назарик і звичайні земляки-покровчани.
Під “Плине кача…”, опустившись на коліна, плакали всі, бо неможливо стримувати сліз, коли прощаєшся з кращими синами України. Коли бачиш, як від пекучого болю та суму за коханим чоловіком та сином, дружина і мама не можуть відірватись від домовини, оповитої жовто-блакитним стягом. Коли спостерігаєш за сестрою, почорнілою від смутку та печалі. Коли дивишся на дорослого сина, так схожого на батька. Хлопець з останніх сил тримався, бо – чоловік, бо пам’ятає, що тато його вчив бути хоробрим і сильним. Він дуже пишається подвигом свого папи-Героя, і ніколи не забуде батьківських настанов. Житиме по честі і совісті, стане гідною людиною, бо мав у кого цьому вчитись…
Море квітів, вінків та жовто-блакитні прапори супроводжували шлях до небес Сергія Вітренка – незламного і непереможного Захисника України…
Дякуємо Вам, Сергію Вікторовичу за Ваш героїчний вчинок, за порятунок життя мільйонів Українців ціною власного… Тепер спочивайте з миром…
Вічна пам’ять та Слава полеглому Герою! Глибокі співчуття рідним.
