БЄЛКІН Роман – командир бойової машини механізованого батальйону, наш земляк, Герой, який до останнього подиху захищав рідну землю, прагнув, щоб всі ми жили у мирі, до якого хлопець теж збирався повертатись після Перемоги. Мав плани, сподівання, але клята куля від рашистів на Донеччині назавжди обірвала ще одне молоде життя. Відлік років для мужнього воїна зупинився на цифрі 23…
Сьогодні на бульварі ім.Шевченка наше місто проводжало Героя в останню путь. Не дивлячись на те, що хлопець був сиротою, багато покровчан у цей жалобний день стали його родиною. Люди віддавали шану загиблому воїну та його подвигу заради нашого майбутнього.
У цей час над Покровом лунала “Плине кача”, люди несли квіти, не стримуючи сліз… Проклинали війну за те, що вона забирає найкращих синів України. Благочинний Православної Церкви України у місті Покров, протоієрей Іван Назарик за традицією висловив свою повагу зо загиблого:
– Загибель нашого земляка стала великою втратою не лише для Покрова, але й для всієї України. Він жив, мріяв, будував плани на майбутнє. На жаль, збутися їм не судилося, – сказав отець Іван.
Військові побратими Романа тримали жовто-сині прапори, а покровчани, ставши на коліна, утворили живий коридор.
Не можливо описати той біль втрати, що відчували друзі Героя і всі мешканці міста. Надзвичайно важко розуміти, що війна забрала життя молодої Людини, котра тільки починала свій дорослий шлях…
Вічна пам’ять та Слава безстрашному Герою!
