Щороку християни відзначають одне з найбільших православних свят різдвяно-новорічного циклу на честь Таїнства Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан – Водохреща. Також віряни згадують подію Богоявлення, коли Христос явився людям, як Месія і Спаситель. Вважається, що в цей день людина відкриває свою душу перед Богом та може зцілитися тілесно і духовно від негативної енергії, попросити прощення за свої гріхи. У християнських конфесіях Водохреща, за григоріанським календарем, відзначають 6 січня. Однак за старим стилем (юліанським календарем) це свято припадає на 19 січня, коли ми його традиційно і відзначаємо.
Історія свята. Водохреща належить до числа найбільших та найдавніших християнських свят. Його відзначають ще з часів апостолів. У цей день церква згадує подію з життя Ісуса Христа. У 30-річному віці він прийшов до Іоана Предтечі, щоб той хрестив його в річці Йордан. Іоан вважав себе негідним такої честі, але Ісус сказав, що на те воля Божа. Іоан провів таїнство і отримав за це прізвище Хреститель.
Під час обряду на землю з небес зійшов Святий Дух у формі голуба і вказав, що Ісус – це Син Божий. Після Хрещення Ісус освятив воду річки Йордан. Обрядом свого Хрещення показав, що всі рівні перед Богом – навіть сам Спаситель.
Традиції свята. Завдяки українським фольклористам та етнографам, нині нам багато відомо про звичаї наших предків під час святкування Йордану. Із давніх-давен на Водохреща проводили багато християнських та язичницьких обрядів, головні з яких були повʼязані з водою, як символом очищення та початку нового життя.
Напередодні свята Хрещення Господнього господині влаштовують генеральне прибирання і вимітають сміття. А ввечері 18 січня люди йдуть до храму. По закінченні церковного богослужіння відбувається освячення води. І хоча вся вона цього дня вважається святою, саме “вечірня вода” наділена найбільш цілющою силою. Після ритуалу святу воду дають пити кожному у родині, окропляють нею домівку, худобу. Багато хто занурюється в ополонку увечері, коли зійде перша зірка, та впродовж наступного дня. Адже всього здійснюється два обряди освячення води: у Водохресний вечір – всередині церкви, та в сам день Водохреща –на озері або річці. Але в цьому році ми з Вами утримаємось від купання задля власної безпеки!
Слід зазначити, що ставлення церкви до водохресних купань неоднозначне. Багато священників вважають це язичницькою традицією. У Біблії нічого не сказано про купання на Водохреща, в інших християнських країнах такого звичаю немає.
Напередодні Хрещення Господнього, 18 січня, традиційно українці збираються за столом для останнього Святвечора. В народі його ще називають “Голодна кутя”. Впродовж всього дня віряни тримають суровий піст, нічого не їдять, лише п’ють воду. А сідати за стіл можна тільки після того, як на небі з’явиться перша вечірня зірка. На стіл ставлять лише пісні страви, зокрема, кутю, вареники з капустою, узвар, рибу тощо. Куштувати їжу можна тільки після того, як кожен вип’є по ложці свяченої води. Таких обрядів дотримувалися наші предки. Після вечері господар дому “закликав мороз”: виходив із кутею на вулицю та виголошував: “Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці!”. А діти “проганяли кутю”: вибігали на подвір’я і били палицями об кут хати, приказуючи:
Тікай, кутя, із покуття,
а узвар – іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а дідух – на теплий дух,
Щоб покинути кожух!
Коли на вулиці темнішало, з хати виносили дідуха та підпалювали, таким чином прощалися з зимою та закликали весну.
Ніч на Водохреща – остання ніч для проведення святочних ворожінь, бо після закінчення Святок ворожити вже не дозволяється. Незаміжні дівчата ворожать на судженого, інші – на урожай.
У Водохресний вечір хлопці щедрують лише під вікнами тих дівчат, хто на виданні. Це ще й останній день колядок, на який “Меланку” водять здебільшого дівчата.
Свічку, яку приносили разом зі святою водою зі служби у Водохресний святвечір, зберігали: вважалося, що вона захищає від нечистої сили.
У народі вірили, що дитина, охрещена в 19 січня, стане дуже щасливою людиною.
Народні прикмети на Водохреща. На основі спостережень за природними явищами, наші предки передбачали майбутнє. Так зʼявилися народні прикмети. Ось деякі з них.
- Якщо на Хрещення заметіль, то і в кінці квітня чекай хуртовини.
- Холодна і ясна погода – до посушливого літа; сніжна і похмура – до хорошого урожаю.
- Похмуре небо, великий іній і сніг – віщують родючий рік.
- Ясний день – до неврожаю.
- Опівдні сині хмари – до урожаю.
- Сильні вихори на Хрещення підіймаються – до хорошого роїння бджіл.
- Якщо день теплий, то хліб буде густий.
- Зоряна ніч – до урожаю гороху і ягід. Ще це знак, що вівці в цьому році будуть добре ягнитися.
- Повний місяць – до повноводдя навесні.
- Якщо день сонячний і теплий, то хороша погода триватиме ще кілька тижнів.
- Якщо йде дощ, то дощитиме до кінця місяця.
- Якщо сніг до паркану привалив, літо погане буде. Якщо ж є проміжок, то – врожайне.
- Собаки багато гавкають – буде вдосталь дичини.
Незалежно від того, яких традицій Ви дотримуєтесь на Водохреща, головне памʼятати, що справжня віра у нас в серці. Очищення душі відбувається через добрі вчинки та турботу про ближніх. Саме цим вирізняється нескорена українська нація, яка з Божою поміччю бореться за своє. Чудове свято Хрещення Ісуса Христа нагадує нам, що добро завжди сильніше за будь-яке зла. Віримо, наш Спаситель врятує Україну та світ, допоможе мужнім Захисникам здобути Перемогу!
