Сьогодні, 23 травня, Президент України Володимир Зеленський виступив на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) в Давосі. Він розповів про військові злочини росії в Україні. Закликав світову спільноту об’єднатися задля припинення рашистського терору.
«Рф – держава, що своїми діями “надихає” інших потенційних агресорів»
Таку думку висловив Володимир Зеленський стосовно країни, яка цинічно напала на Україну 24-го лютого 2022 року.
– Замість успішних мирних міст – чорні руїни. Замість нормальної торгівлі – заміноване море і заблоковані порти в Україні. Замість туризму – закрите небо і тисячі російських крилатих бомб та ракет. Ось як виглядатиме світ, якщо цей поворотний момент людство проґавить. Виглядатиме, як дуже велика колекція воєнних злочинів, – сказав Володимир Зеленський.
Поворотний момент, за словами Президента України, є не просто риторичною фігурою:
– Зараз справді такий момент, коли вирішується: чи пануватиме у світі груба сила. Якщо пануватиме, то наші думки їй не цікаві, і в Давосі ми можемо більше не збиратися. Груба сила не шукає нічого, крім підкорення тих, кого хоче підкорити. Вона не дискутує, а вбиває одразу. Як це робить росія в Україні прямо зараз, цієї миті, коли ми з вами спілкуємося.
Президент додав, щоб отримати шанс на існування, людство повинне зробити все можливе, аби негайно зупинити росію.
Реакція світу на війну в Україні та історичний прецедент сміливості нашого народу
Володимир Зеленський зазначив, що історія змінюється. Наголосив на тому, що є нові виклики, які потребують дії, а не лише реакції:
– Історія пам’ятає багато моментів, коли все змінювалось кардинально, пам’ятає, як всього лише декілька пострілів можуть призвести до загибелі мільйонів людей, якщо це постріли 28 червня 1914 року в Сараєво (ред. Тоді сербський націоналіст Гаврило Принцип вбив наступника австро-угорського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда. Після цього Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, що в подальшому стало приводом для початку І світової війни). Історія пам’ятає, скільки горя може принести одна людина, якщо бачить, що їй не чинять достатнього спротиву. Як це було, наприклад, в 1938 році у Мюнхені (ред. 29 вересня 1938 року главами урядів нацистської німеччини адольфом гітлером та фашистської італії беніто муссоліні, а також “демократичних” Великобританії і Франції Невілом Чемберленом та Едуардом Даладьє відповідно, було досягнуто згоду про розчленування Чехословаччини.). Історичні повороти бували помітними і не дуже, але на них завжди доводилось реагувати. Намагаючись підготуватись на випадок інших історичних зламів. Як то кажуть, підстелити соломки, або намагаючись залікувати рани від катастроф, які були за тим чи іншим історичним поворотом. Зараз ми маємо велику колекцію таких реакцій: статут ООН (Організації Об’єднаний Націй) зі всіма підрозділами організації, ОБСЄ (Організація з безпеки і співвиробництва у Європі), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики), ВТО (Всесвітня торгова організація), багато інших важливих інституцій. Але чи достатньо їх, щоб реагувати на те, з чим ми зіштовхнулися сьогодні? Та чи можна зараз обійтися спробою адаптувати ті інституції під сучасні виклики?Точно – ні. Потрібно змінювати підхід. Не реагувати, а діяти. І діяти превентивно, не лише адаптувати під нові реалії те, що маємо. А створювати нові інструменти, нові прецеденти. Погляньте, що вже зробила Україна! Ми створили історичний прецедент сміливості, не стали слухати тих, хто був впевнений, що наша оборона не протримається довше кількох днів. Ми зупинили російську армію, яку називали другою в світі. І ціною важких боїв, і тисяч життів поступово витискаємо окупантів з нашої землі. Але чи довелося б нам це робити, якби ще минулого року до нас дослухалися і застосували проти рф справедливий спектр санкцій, який здатний збити з ніг будь-якого агресора? Впевнений, що відповідь: ні! Недопущення війни було б гарантовано, якби дії світу були превентивними.
