Сьогодні, 5-го червня, чорні хмари знову зійшлися над Покровом. Біля пам’ятника Великому Кобзарю прощались з мужнім Героєм, патріотом, Захисником України, нашим колегою – Павлом Нечипоренком. Клята війна 30-го травня 2024 року забрала життя Воїна, солдата, навідника зенітно-артилерійського відділення взводу охорони.
За цивільного життя, Павло Анатолійович працював на Покровському гірничо-збагачувальному комбінаті. Він обіймав посаду електрогазозварника Ремонтно-механічного цеху. Колеги по роботі пам’ятають його прекрасною, доброзичливою людиною, хорошим сім’янином та майстром своєї справи.
Під час церемонії прощання без сліз не можна було дивитись на родину загиблого Захисника. Вбита горем мама, дружина, дочка – для них це важка втрата, біль від якої просто розривала серце.
В останню путь Героя проводжали і працівники та представники профспілки Покровського ГЗК. Прийшли і його побратими. Вони вклонялися перед Воїном, ставали на коліна і дякували за вірну військову дружбу та віддану службу – до останнього подиху…
Благочинний Православної церкви України м. Покров протоієрей Іван Назарик у своїй промові зазначив, що «Наші воїни віддають своє життя за Україну, проявляючи найбільшу любов до рідних, близьких до своєї країни і до нашого майбутнього – дітей»… І це є найвища любов, яку проявив і наш Герой Павло Нечипоренко.
- Душа Воїна Павла відправляється до Царства Божого, де він буде нашим охоронителем, молитовником, заступником для своїх побратимів, родини, друзів. Він буде звідти вже молитися за нас. Вічная йому пам’ять і Царство Небесне, – такими словами від Івана Назарика завершилась церемонія прощання з Героєм.
Висловлюємо щирі співчуття родині Павла Нечипоренка від імені колективу Ремонтно-механічного цеху, профкому і всього Покровського гірничо-збагачувального комбінату.
Доземний уклін і вічна слава незламному Захиснику. Нехай спочиває з миром…
