Волонтерство та духовні цінності йдуть поряд

5-го грудня в Україні відзначають Міжнародний день волонтера, який для нашої країни має особливе значення. Війна росії проти України дала поштовх потужній хвилі волонтерства, котра з повномасштабним вторгненням стала ще більшою. Адже для українців захистити свою країну та покласти край російському терору є справою честі. Бути надійним тилом для Захисників, що зі зброєю в руках боронять Батьківщину, взяли за мету всі небайдужі люди. І не дивно, що осередками волонтерського руху стали і церкви українського патріархату. Одним із таких у Покрові є Храм Святителя Петра Могили. Його настоятель, протоієрей Іван (Назарик) разом з дружиною Світланою весь свій вільний час присвячують волонтерству.

            Напередодні Дня волонтера ми завітали до Храму та поспілкувались з його настоятелем про волонтерську діяльність за Божими канонами. Тож, з цієї зустрічі і розпочинаємо наш невеличкий цикл публікацій про людей «з великим серцем і доброю душею», які міцно тримають свій волонтерський фронт.

 

           

В умовах війни багато українців потребують підтримки – фізичної та духовної

            – Ми живемо в дуже важкі часи, тому що знову і знову відбувається ескалація Москви на нашу святу українську землю. Те, що московити робили століттями –  нищили Україну, руйнували, вбивали наш народ і людей, які були світочами, героями країни. І зараз, коли вони знову напали на нашу державу, справа волонтерства, допомоги людям, які цього дуже потребують, набула особливої актуальності. Ті, хто втратив засоби для існування, переселенці, люди, які опинилися у важких сімейних обставинах, вдови, матері загиблих воїнів – всі вони потребують підтримки, як фізичної, так і духовної. І часто духовної потребують значно більше, – зазначає Іван Назарик.

             Війна завжди несе із собою біди, сльози, страждання. Як розповідає отець Іван, найстрашніше для нього – ховати загиблих Героїв. Це величезне горе для матерів дружин, дітей, які втратили своїх Захисників і вже більше не зможуть їх обійняти, поговорити чи спитати поради… Лише в памʼяті людей вони житимуть вічною славою…

«Людина створена Господом саме для того, щоб робити добро»

            – Людина народжується доброю, чистою, світлою. І вона повинна це світло нести у світ, допомагаючи іншим, особливо у цей важкий час, – впевнений настоятель Храму.

            Від самого початку війни для родини Назариків найбільшим прагненням було допомагати людям. На базі Храму відкрили гуманітарний пункт, куди приходить багато людей-переселенців з усіх регіонів, що постраждали від війни. Тут вони отримують одяг, продукти, речі першої необхідності.

            Деякі речі, які приносять небайдужі люди, волонтери використовують для плетіння маскувальних сіток, інші – розпускають на нитки, а потім вʼяжуть з них теплі шкарпетки для воїнів.

            На всі напрямки фронту постійно відправляють цінні пакунки українським Захисникам.

            – Якщо дізнаємося, що хтось із воїнів їде на позиції, одразу кидаємо клич, щоб люди могли зібрати провізію. В основному це – смаколики, домашня випічка. Отримуючи гостинці, Захисники відчувають турботу і небайдужість людей, розуміють, що їх чекають, люблять та підтримують. До речі, в цьому питанні нам активно допомагає кафе «Бурлюк». У день відправки його працівники вдосвіта стають до роботи, щоб спекти запашні та смачні пиріжки з картоплею і капустою. Вони знають, що це дуже важливо, бо їх керівник теж воює на фронті, – ділиться отець Іван.

            За його словами, наші волонтери й самі часом вирушають у гарячі точки, попри небезпеку, аби передати допомогу українським воїнам.

Маленькі українці підтримують Захисників і вірять в Перемогу

            У пакунки для військових разом з речами волонтери кладуть дитячі малюнки.

            На думку отця Івана, малюнок – це не просто зображення на папері, це душа, яку діти вкладають у свою роботу. Отримуючи такі послання, військові розуміють, за що воюють, ризикують своїм життям та здоровʼям – звісно, за наше гідне майбутнє.

            У наш час діти виховуються справжніми патріотами, а не за московськими наративами. Вони вчать історію, люблять рідну мову, зростають в дусі правди. І я твердо вірю, що назад вороття вже не буде.

Волонтерський рух додає мотивації нашим Героям розуміння за що воювати і кого захищати

            Протоієрей Іван застерігає, що наш ворог сильний, підступний та жорстокий, він не зупиниться у своєму прагненні знищити Україну. І якщо в нього не виходить зробити це на полі бою, він намагається розколоти нашу державу з середини, ведучи війну в інформаційному просторі.

– Але ми повинні робити своє і жити заради України, наших дітей та онуків. Якщо наші воїни бачать, що люди їм допомагають, підтримують, виходять з ними на звʼязок, привозять речі – у них є стимул, енергія і бажання боронити свою, – говорить Іван Назарик.

            Він навів конкретний приклад, коли одна жінка спекла два короваї і вирішила передати військовим:

            – Як раз на фронт вирушав Захисник з Покрова на імʼя Євген. Він із задоволенням передав короваї своїм побратимам. Хлопці були отримали позитивний заряд емоцій та щиро дякували за гостинці.

 

Волонтерство запорука Перемоги України

            За словами Івана Назарика, зараз для українців головне – не бути байдужим та не зупинятися допомагати:

– Допомагати важко. Багато людей виснажуються фізично, морально і фінансово. Але, на жаль, є й такі люди, кому байдуже. Дехто навіть не розуміє, що іде війна. Ворог дуже тонко і підступно веде свою пропаганду у ЗМІ, в Інтернеті, щоб зламати українців морально. Частково це йому вдається. Тому потрібно робити все можливе, щоб не зважати на ці наративи, а продовжувати і надалі допомагати нашим воїнам – вести свою боротьбу.

            Мир без Перемоги нічого не вартий. Так вважає Отець Іван:

            – Не знаємо скільки триватиме наша боротьба, але чим більше людей допомагатимуть та підтримуватимуть Захисників, тим швидше настане Україна переможе!

                                                                                                                                                                                     Анастасія ШАБЛЯ

Сподобалась ця стаття?

Share on Facebook
Share on Twitter
Share on Linkdin
Share on Pinterest

PokrovGZK© 2020 Design by DIT

Україна, Дніпропетровська обл., м.Покров, вул. Центральна, 11