Щороку з-поміж неінфекційних хвороб саме серцево-судинні найчастіше мають летальні наслідки. Наприклад, причиною смерті може стати гострий інфаркт міокарда. Лікарі застерігають, що не варто відкладати турботу про своє здоров’я на потім, а потрібно дбати про нього вже сьогодні. Про профілактику серцево-судинних захворювань розповіли у Дніпропетровській ОВА.
За даними головного державного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, в Україні щороку від серцево-судинних захворювань помирають близько 400 тисяч осіб.
Як зазначають у Міністерстві охорони здоровʼя (МОЗ), основні фактори ризику смертності від серцево-судинних захворювань наступні:
- Високий артеріальний тиск. Без належної медичної допомоги підвищений тиск може спричиняти інфаркт, інсульт, ниркову чи серцеву недостатність тощо. Навіть помірне підвищення тиску може впливати на тривалість життя. Тож у разі виникнення проблем із тиском невідкладно звертайтеся до лікаря.
- Незбалансоване харчування – переїдання, недостатнє споживання клітковини та білків і водночас вживання великої кількості солі, цукру, висококалорійних продуктів та напоїв.
- Підвищений рівень «поганого холестерину». Цей показник залежить від багатьох чинників – способу життя, наявності шкідливих звичок, спадкових факторів, стресів та особливостей харчування.
- Високий індекс маси тіла. Надлишкова вага шкодить серцю та здоров’ю в цілому.
5. Куріння – один із найбільших факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту, та спричиняє відкладення жирових бляшок на стінках судин, що призводить до звуження їх просвіту і як результат – закупорення. Кожен десятий летальний випадок від хвороб серця зумовлений палінням.
6. Високий рівень глюкози. Надмірна кількість цукру в раціоні призводить до збільшення ваги, розвитку діабету. Щоб зберегти здоров’я, виключіть із меню продукти, які містять доданий цукор (солодкі напої, випічку та інші кондитерські вироби). Важливо також контролювати споживання продуктів, що є природним джерелом цукру (фруктів, меду).
7. Забруднене повітря. Низька якість повітря може спричиняти хронічні обструктивні захворювання та хвороби серця.
8. Вживання алкоголю чинить згубний ефект на серцево-судинну систему, адже підвищує кров’яний тиск, збільшує ризики виникнення інсультів шляхом підвищення «поганого холестерину» та призводить до збільшення маси тіла.
9. Малорухливий спосіб життя.
Важливу роль відіграє профілактика. На цьому наголосив завідувач відділу в Обласному центрі громадського здоров’я Юрій Корягін:
– Найперше, потрібно звертатися до сімейного лікаря. Фахівець огляне, поставить попередній діагноз, зробить кардіограму, направить на необхідні дослідження. Якщо потрібно, залучить профільного спеціаліста. Далі за результатами аналізів призначається терапія. Існують відповідні алгоритми дій, протоколи.
Методи профілактики серцево-судинних захворювань
- Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб. Якщо ж у вас малорухливий спосіб життя, варто бути активними не менш як годину на день. Можна почати з прогулянки на свіжому повітрі, ранкової зарядки і використання сходів замість ліфту.
- Відмова від шкідливих звичок.
- Збалансоване та раціональне харчування. Кожен прийом їжі має включати сезонні овочі, нежирні види м’яса або риби, бобові, цільнозернові продукти, корисні жири.
Принцип «тарілки здорового харчування»:
- 50 % становлять овочі (крім картоплі) та фрукти,
- 25 % — цільнозернові продукти,
- 25 % — білкова їжа (нежирні види м’яса, риба, бобові).
Якщо ви робите заготовки на зиму, надавайте перевагу заморожуванню, а не маринуванню й консервуванню.
Вживайте корисні жири: горіхи, насіння, оливкову та ріпакову олію, скумбрію, оселедець. Корисними будуть омега-3-поліненасичені жирні кислоти, що є в рибі, бобових та горіхах, вони зменшують запалення та запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок. Водночас варто обережно ставитися до знежирених продуктів.
Вчасне звернення пацієнта знижує навантаження на медичну систему. Так вважає завідувач відділу інтервенційної кардіології однієї з лікарень Дніпропетровщини Микола Самілик:
– Люди воліють почекати, перетерпіти. А за допомогою приходити вже у крайньому випадку. Нам, як практикуючим лікарям, це ускладнює роботу. При перших тривожних дзвіночках необхідно йди до фахівця. Серед таких раптовий набряк на ногах. Задишка або стискаючий біль у грудях.
За його словами, у діагностиці інфаркту, «золотим» стандартом вважається коронарографія – метод дослідження, що визначає стан судин серця.
– При спілкуванні із хворими та їхніми родичами я люблю проводити аналогію з лісовою пожежею. Чим швидше рятувальники загасять полум’я, тим більше дерев залишаться цілими. Точно так і з серцем, – зауважив лікар.
Якщо у вас є проблеми з серцем, не зволікайте зі зверненням до лікаря! Уникаючи шкідливих факторів і дотримуючись здорового способу життя, можна покращити стан свого здоров’я вже на першій стадії. Підтримуйте свій «двигун», і він віддячить вам довгою службою без перебоїв та проблем.
