Напередодні професійного свята всіх залізничників (4-те листопада) ми хочемо познайомити читачів з людиною, котра чверть століття присвятила роботі на нашому гірничо-збагачувальному комбінаті. Це – машиніст електровоза Служби рухомого складу Залізничного цеху Леонід Піддубняк. Шановний Леонід Павлович поділився з нами миттєвостями свого виробничого та особистого життя.
Леонід Піддубняк родом з нашого міста. Тут навчався у школі, а от першу технічну освіту отримував у Марганецькому гірничому технікумі. Опанувавши спеціальність технолога підземних корисних копалин, молодий чоловік влаштувався на роботу на наше підприємство. Було у 1984 році, коли Леонід Павлович почав осягати професію електрослюсаря в Електроремонтному цеху. Потім він працював у Запорізькому кар’єрі. Але переломним моментом у його трудовій біографії стала робота на «Укрзалізниці».
– Мені настільки сподобалося працювати на залізниці, що я загорівся бажанням влаштуватися до Залізничного цеху комбінату, вже у рідному місті. Але, на жаль, на той момент, вакансії машиніста електровозу не було. Мені запропонували деякий час попрацювати на Богданівській агломераційній фабриці, – згадує наш співрозмовник.
У 1998 році Леонід Павлович поповнив дружній колектив залізничників. Одним з його перших наставників став машиніст електровозу Юрій Григорович Стрельченко, котрий навчив молодого спеціаліста тонкощам залізничної справи.
З того часу минулого вже 25 років. І весь цей період Леонід Піддубняк упевнено тримає «штурвал» свого електровозу та сумлінно виконує поставлені виробничі завдання:
– Моя робота непроста. На мене, як машиніста, покладена відповідальність за правильне виконання команд стосовно організації залізничних перевезень з відвантаження та завантаження руди, концентрату чи граншлаку. Складнощів додають зовнішні чинники – наприклад, погодні умови. Адже залізничники працюють у будь-яку погоду — мороз чи ожеледицю. Але маючи чималий досвід, я завжди позитивно налаштований і знаю, що у мене все вийде.
Окрім того, в компетенції Леоніда Піддубняка – перевірка складу електровозу. Це необхідна умова для безпеки, аби мати впевненість, що між вагонами не потрапив шматок руди або інше, що може спровокувати схід з рейок та негативно вплинути на своєчасну доставку вантажу до пункту призначення.
Досвідчений залізничник акцентує на тому, що в будь-якій справі треба постійно вдосконалюватися, адже без цього неможливо стати професіоналом. Цього він навчає й свого колегу – помічника машиніста Владислава Боєва. Вони працюють у злагодженому тандемі, слідкують за справністю довіреної їм техніки та підтримують один одного у складних ситуаціях.
Але не тільки роботою живе Леонід Павлович. Він ще й – гарний сім’янин. Разом з дружиною Оленою Олексіївною вони виховали двох дітей. 26-річний син Владислав отримав вищу освіту та працює в Дніпрі. Донька Яна вчиться в університеті на спеціальності «Економіка та фінанси».
Вільний час він проводить з користю: цікавиться електрикою та радіоелектронікою, пробує ремонтувати побутову техніку. Окрім того, щоб тримати себе в тонусі, займається спортом, відвідуючи стадіон. Родина Піддубняків також полюбляє відпочивати на природі: за можливості, їздять на базу відпочинку комбінату.
Життєве кредо досвідченого залізничника працювати на максимальний результат, а також, передавати свій досвід та знання молодим спеціалістам, котрі зможуть продовжити його улюблену справу.
Леонід Павлович щиро вітає своїх колег з професійним святом. Бажає їм міцного здоров’я, благополуччя, а також нових професійних звершень!
Олександрина ЛЕЩЕНКО
