День державного прапора України у Покрові став траурним. 23-го серпня наш національний стяг прикрашав не святкові заходи, а церемонію прощання із Захисником України, який поліг на полі бою, боронячи рідну землю і своїх дітей від російських окупантів. В останню путь 51-річного Героя, капітана, командира механізованої роти механізованого батальйону Ігоря БОЙКА проводжали сотні містян. В очах людей вбачався невимовний біль, бриніли сльози жалю за ще одне втрачене життя гідного сина України.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/1..1-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/20-2-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/3-22-1024x683.jpg)
Ігор Бойко пішов військовим шляхом з самого початку повномасштабної війни. Спочатку він приєднався до роти охорони нашої громади, де був командиром взводу. Через деякий час обов’язок покликав воїна у дальню дорогу, в гарячі точки фронту. На одній з них, поблизу населеного пункту Приютне Пологівського району Запорізької області, наш Захисник Героїчно загинув, в бою за Україну, її свободу та незалежність.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/4-13-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/5-12-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/7-7-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/9..1-590x1024.jpg)
– Знову і знову лине ця пісня «Плине кача…», під яку проводжали в останню путь Героїв Небесної сотні, а тепер ми продовжуємо прощатись з кращими синами та дочками України, які мужньо стали на її захист проти московської орди, – такими словами розпочав свою промову благочинний Православної Церкви України міста Покров, протоієрей Іван Назарик.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/13-1024x683.jpg)
Він зі словами гордості розповідав, як Ігор Бойко отримував у нього благословення та освячував машину, на якій і відправився на фронт. Але повернутись звідти йому не судилося…
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/14-1-1024x683.jpg)
– Відсьогодні воїн Ігор іде у небо, де він буде янголом нашим небесним, буде нас оберігати, молитися за нас, за своїх друзів-побратимів, свою родину і за нашу величну Перемогу, яка, на жаль, дається такою страшною ціною, – промовив Іван Назарик.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/16-1-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/26-1-1024x683.jpg)
Невимовно боляче було дивитись на родину Героя, яка вбивалась від болю, болю втрати за найкращим у світі сином, коханим чоловіком і люблячим батьком двох дітей.
«Як можна було вбити таку дитину!?» – голосила мама полеглого Захисника України. Для неї він назавжди залишиться її кровинкою, її найдорожчим сином.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/28-1-1024x683.jpg)
За цивільного життя Ігор Бойко був нашим колегою, пройшов шлях гірника у Запорізькому кар’єрі, потім працював у Цеху з переробки шламів. Товариші по роботі пам’ятають його добросовісним, відповідальним і чесним чоловіком. Побратими – справедливим і наполегливим у досягненні своєї мети. Такою гідною людиною Захисник і залишиться в їхніх серцях.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/21..1-1-1024x683.jpg)
На домовині, площею, біля пам’ятника Великому Кобзарю, на людських плечах – скрізь під час церемонії прощання майоріли синьо-жовті прапори – символ незламності і нескореності української нації, кожного нашого Захисника.
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/22..1-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/24..1-1-1024x683.jpg)
![](https://pokrovgzk.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/23-1-1024x683.jpg)
Вічна слава, світла пам’ять і доземний уклін Герою! Глибокі співчуття родині Ігоря від всього колективу Покровського гірничо-збагачувального комбінату.
Наталія ЧЕПЕЦЬ