Сьогодні, 1 червня, до Покрова традиційно завітало свято дитинства. У мальовничому парку ім. Б.Мозолевського, яке стало улюбленим місцем дозвілля для багатьох родин, діти мали можливість зануритися у розмаїття розваг та захопливих пригод. Вони активно долучилися до цікавого квесту «Україна – це ми!», а також у дружньому «Колі підтримки» промовляли свої бажання та запускали їх у небесну блакить.
Про що ж мріють маленькі українці? Сповнені враженнями та позитивними емоціями, діти залюбки ділилися з нами своїми думками.
Варя – донька наших колег. Її тато Сергій Педай — заступник начальника відділу використання природних ресурсів Юридичного управління, а мама – Олеся Башмакова теж працює в колективі комбінату – інженером відділу технічного обслуговування Автотранспортного цеху.
Сергій Педай з перших днів війни захищає державу від російських загарбників, тож про найбільше бажання дівчинки не важко здогадатися:
— Мій тато – Захисник України, тому я бажаю, щоб він повернувся додому з Перемогою!
Ангеліна (9-років) – донька нашої колеги, начальника фінансового відділу Марії Пантилеєнко. Окрім Перемоги дівчинка має ще одне велике бажання:
— Я дуже мрію про песика породи шпіц.
Таке бажання дівчинки стало несподіванкою та дещо спантеличило її маму, адже у них вдома уже є котик. Але любляча матуся пообіцяла поміркувати над тим, щоб завести ще одного домашнього улюбленця.
З нагоди свята Марія Пантилеєнко привітала дітлахів України:
— Хочу побажати всім маленьким українцям щасливого та радісного дитинства, миру та благополуччя. Нашим Захисникам – сили, здоровʼя і витримки, щоб всі вони повернулися до своїх родин, щоб війна нарешті закінчилася нашою Перемогою!
Єгор прийшов на свято з бабусею Людмилою Олександрівною. Його тато Олександр Кухтін працює на комбінаті помічником машиніста електровоза Залізничного цеху (ЗЦ).
Єгор залюбки розповів нам, як вони з татом їздили до Києва на благодійний концерт. Також хлопчик побував у зоопарку та гуляв вулицями столиці. Але дещо вразило його чи не найбільше:
— Я бачив у Києві танки — розбиті та згорілі, бо вони російські. Їх знищили українські воїни.
Вікторія прагне миру на рідній землі:
— Я хочу, щоб Україна перемогла, щоб війна закінчилась!
5-річний Артем та його тато Сергій Фортуна одягли на свято футболки з патріотичним написом. Такий одяг є символом вільної і незалежної України. До речі, Сергій теж наш колега — слюсар черговий та з ремонту устаткування Дільниці магнітної сепарації №2 (ДМС №2).
Зараз тато з сином прагнуть лише Перемоги:
— Щоб наші хлопці, які захищають Україну, якнайшвидше повернулися!
А свої плани на майбутнє озвучили так:
— Мир, море, відпочинок.
Вітаємо наших прекрасних діток з їхнім святом! Віримо, що всі мрії юних патріотів обовʼязково здійсняться! Бажаємо їм щасливого дитинства під мирним небом України!
