Вже понад рік Україна йде визвольним шляхом у війні, розв’язаній росією. Звісно, ми з вами – українці, не збираємось віддавати рідну землю ворогу, тому відчайдушно захищаємо її від загарбників. Кожен для цього обрав свою позицію – на фронті або в тилу. Невід’ємною складовою великої боротьби за Перемогу України, крім тієї, що здобувається військовим шляхом, став потужний волонтерський рух. Він покликаний допомагати і підтримувати наших Захисників, які боронять кордони країни на бойових позиціях. До цього руху з перших днів війни долучився весь колектив Покровського ГЗК. За понад рік наші працівники, які змінили цивільну професію на військову, отримують необхідну допомогу від тиловиків у вигляді техніки, бойового спорядження, одягу, медикаментів та смаколиків. Все це відправляється на фронт завдяки тісній співпраці підприємства, профспілки та волонтерів. Ще один волонтерський проєкт комбінат реалізує разом із своїм давнім партнером – Покровським центром підготовки та перепідготовки робітничих кадрів (далі Центр). З початком повномасштабного вторгнення їх зусилля об’єднала одна корисна справа, яка триває вже понад рік. Як прості вареники перетворюються на зброю проти російських окупантів, читайте у нашому матеріалі.
З чого все починалось
А починалось все з війни… Коли ворожі ракети, техніка і снаряди полетіли на Україну, небезпека постала над всіма населеними пунктами нашої держави. Територія Нікопольського району з перших днів вторгнення опинилась під прицілом окупантів. Російські війська захопили Запорізьку АЕС, звідки і зараз продовжують гатити по Нікопольщині. Кордони громад району тримають під своїм контролем наші Захисники. Спочатку для них були облаштовані блок-пости та інші місця дислокації. В цьому питанні безпосередньо допомагав Покровський ГЗК, такою була позиція керівника Сергія Шуваєва, якого підтримав весь трудовий колектив. Допомагали не тільки в облаштуванні, а й у харчуванні. Вареники, пиріжки та інші страви від наших кулінарних майстринь щодня смакували військовим. Паралельно цією корисною волонтерською справою почали займатись і в Центрі. Згодом процес харчування в ЗСУ налагодили державним коштом, а зусилля волонтерів містоутворюючого підприємства та навчального закладу об’єднали задля корисної справи.
Працівниці Центру міцно тримають свій кулінарний фронт
Директор Центру Наталія Дяченко і керівники Покровського ГЗК підкреслюють, що не могли стояти осторонь, коли Україну почали шматувати російські загарбники. Тож вправні працівниці навчального закладу поставили на потік власне виробництво вареників. Смачними стравами частують наших Захисників, а також реалізують напівфабрикати у буфеті комбінату.
До волонтерської роботи з виготовлення вареників долучився весь колектив Центру: від викладачів та майстрів до технічного персоналу. Вони щодня приділяють добрій справі по 2 години свого вільного від основної роботи часу. Борошно для виготовлення вареників отримують від благодійників, а ось начинку купують за власні кошти. Готується ця традиційна українська страва за особливим секретним рецептом. Тісто навіть при заморожуванні не втрачає свого смаку.
Журналісти «ЗМ» відвідали «фабрику» з виготовлення напівфабрикатів і на власні очі поспостерігали за процесом виробництва.
За ліпленням вареників ми застали викладачку спеціальних дисциплін та керівника гуртка «Візерунки буття» Любов Волохату. Жінка зазначила, що її чоловік зараз боронить рідну землю у лавах ЗСУ. Дружина з нетерпінням чекає на його повернення і всіма силами намагається наближати Перемогу України.
– Я залюбки долучаюся до безкорисливої допомоги нашій армії. Кожен вареник ліплю, вкладаючи у нього свою любов, повагу та віру у нашу Перемогу. Впевнена, такий потужний посил дуже допомагає нашим Захисникам, – зазначає Любов Валеріївна.
У викладача української мови та літератури Віти Мокрухи рідний брат та племінник з 2014 року боронять країну у складі ЗСУ. Жінка знає, що для воїнів надзвичайно важлива волонтерська допомога.
– У кожному вареничку – частинка моєї відкритої душі та доброти, яку я дарую нашим воїнам. Своєю працею долучаюся до наближення Перемоги! І я дуже радію, тому, що можу бути корисною, – ділиться Віта Анатоліївна.
Наталія Дяченко зазначила, що за тиждень працівниці «вареничного цеху» виготовляють до 35 кг напівфабрикатів з різноманітними начинками: картопля, картопля-печінка та капуста. І якщо на початку війни ці смачні обіди розвозилися нашим воїнам, котрі несли варту на блок-постах, то згодом постало питання про зберігання великої кількості напівфабрикатної продукції. Саме тоді на допомогу і прийшов наш Покровський ГЗК.
Продаж вареників = допомога ЗСУ
Керівники підприємства запропонували не просто місце для зберігання вареників, а й продаж смачних напівфабрикатів у буфеті комбінату. Така смачна, і що важливо, суспільно корисна ініціатива реалізовується вже більше року. За цей час працівниці Центру виліпили вже понад 2 тони вареників!!! А в колективі комбінату залюбки купують смачні страви. Один кілограм вареників із картоплею у буфеті коштує 60 грн. Ці гроші покупці кладуть у спеціальну прозору банку в якості збору для ЗСУ. За бажанням, благодійний внесок може бути більшим. Всі виручені з продажу вареників кошти направляють на придбання зброї, техніки, одягу, медикаментів та інших корисностей для наших військових.
Вареники з картоплею від кулінарів Центру вже встигли завоювати популярність серед працівників комбінату та їхніх родин. Як відзначила продавчиня буфету Марина Садовник, вона особисто підтримує таку волонтерську ініціативу. Наші колеги також із задоволенням купують смачні вареники за прийнятною ціною. І швидку вечерю на всю родину мають, і гарний настрій, бо допомагають зробити ще один крок до Перемоги України.
Як бачимо, такий спільний волонтерський проєкт комбінату і Центру став дійсно надзвичайно важливий. За рішенням обох його учасників, він триватиме і надалі. Адже доки мужні хлопці та дівчата із ЗСУ потребують нашої допомоги, ми не повинні зупинятись. Бо саме такі добрі справи надихають наших Захисників, додають їм сил для боротьби та наближають до моменту здобуття такої омріяної Перемоги.
Олександрина ЛЕЩЕНКО, Наталія ЧЕПЕЦЬ
