Мабуть немає українця, який не пам’ятав би ті криваві події, які проходили 2013-2014 роках. Для нас вони стали справжнім зламом у свідомості, адже до цього в Україні жодні народні протести не мали кривавої розв’язки. Від перших куль силовиків мітингувальники загинули ще наприкінці січня 2013 року, але саме 18-20 лютого 2014 відбулося найгарячіше протистояння в центрі Києва. Тоді близько сотні мітингувальників загинули, віддавши своє життя за споконвічне бажання нації – мати демократичну, вільну та розвинуту країну. Загиблих назвали «Небесною сотнею», а 20 лютого запровадили день пам’яті Героїв Небесної Сотні. По суті у цей день і почалась війна, яка і досі триває.
Все почалося в листопаді 2013 року… Саме тоді президент Віктор Янукович відмовився від Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Тобто, він хотів повернутися до проросійської політики. І це рішення обурило всіх прогресивних українців. 21 листопада на Майдан Незалежності почала сходитися молодь, яка кричала гасла за євроінтеграцію України. Опозиційні сили підтримали мітингувальників. Але влада на протести не зважала, лише почала стягувати до Києва спецпідрозділи «Беркут» з регіонів країни.
Вночі з 29 на 30 листопада влада вдалася до силового розгону, нібито з метою встановлення на площі новорічної ялинки. «Беркутівці» застосовували до людей особливо жорстокі методи, а деякі мітингувальники змогли знайти прихисток лише в Михайлівському соборі. Серед них були і неповнолітні. Таке поводження обурило українців. До Києва почали з’їжджатися люди з усієї країни. Але президент і далі не зважав на протести.
В ніч на 11 грудня силовики ще раз спробували розігнати мітингувальників. Але їм це не вдалося зробити. Тоді в парламенті проголосували за справжні «диктаторські закони», які унеможливлювали будь-які людські протести.
Перші людські жертви з’явилися 21 січня. Спочатку загинув Юрій Вербицький, якого викрали з лікарні, де він перебував після побиття, довгий час катували і покинули в лісі. 22 січня від пострілів загинув 20-річний Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.
18 лютого Уряд мав проголосувати за повернення Конституції 2006 року, яка надавала йому більше повноважень. Зранку до Верховної Ради рушила колона беззбройних людей. Проте їх зустріли «тітушки» та силовики з газовими гранатами. Ввечері «беркутівці» закликали жінок з дітьми покинути Майдан, після чого почали наступ. В ході цього штурму загинуло 20 осіб.
19 лютого мітингувальники змогли відбити Майдан завдяки підкріпленню. А 20 лютого став найкривавішим днем в історії Революції Гідності. Силовики почали відкрито застосовувати вогонь, в мережі поширювалося відео зі снайперами. Цього дня ще близько 70 людей було вбито.
Ввечері 20 лютого український Парламент зібрався і прийняв постанову про незаконні дії силовиків. 21 лютого відбулося прощання з загиблими. В ніч на 22 лютого колишній президент Віктор Янукович покинув Україну і нині перебуває на території РФ.
Згадаємо разом всіх Героїв Небесної Сотні, вшануємо пам’ять земляків з Дніпропетровщини, що першими віддали своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої європейської країни.
