Майже рік тому ганебна війна росії проти нашої мирної і незалежної держави докорінно змінила життя кожного українця. Тоді ж Збройні Сили України рішуче продовжують міцно тримати оборону. На передовій – наші батьки, сини й доньки, чоловіки та дружини, брати і сестри, друзі та близькі, колеги та знайомі – звичайні українці, у яких одна на всіх, неподільна Батьківщина. З перших хвилин повномасштабного вторгнення люди відчули потребу допомагати своїм Захисникам. З цією метою почали об’єднуватись у волонтерські осередки. Такий рух зародився й у нашому Покрові. А нині він перетворився на системне явище, де кожен займається своєю справою. Один із таких волонтерських штабів базується у будівлі Культурно-розважального центру (ДК) комбінату. Сюди містяни приносять необхідні речі, волонтери їх використовують за призначенням, а потім розподіляють, пакують і везуть посилки безпосередньо у гарячі точки. Кореспонденти «ЗМ» відвідали штаб підтримки Захисників, познайомились з його керівницею та учасниками, дізнались про особливості їх роботи і нагальні потреби наших Захисників.
Як збирались благодійники?
Керує волонтерським рухом приватний підприємець Наталія Ларіонова. Ця стійка жінка координує діяльність, повʼязану зі збором посилок та передачею їх на фронт. Під час знайомства вона розповіла нам, що саме ініціатива звичайних людей та бажання допомагати бійцям, які міцно тримають оборону країни, надихають її щодня:
– Все почалося 24 лютого… Разом з колегами ми міркували, що можна зробити, чим допомогти військовим?! Розуміли, що взимку хлопцям холодно, тому почали збирати для них шкарпетки, рукавиці. В Центрі допомоги «Речі до речі» нам запропонували відібрати теплі матеріали, які ми розпускали на пряжу. Багато охочих взялися за вʼязання шкарпеток, плели і маскувальні сітки. Всі наші жінки-підприємиці, як бджілки, закрутилися у злагодженому «волонтерському вулику».
Завдяки небайдужим містянам та іншим благодійникам “колесо добра” поступово набирало обертів, в роботу включилися великі організації – як українські, так і закордонні. За словами Наталії, до волонтерського штабу надходить допомога з таких благодійних фондів: «Ми сильні, ми вільні», «Пост ангелів», міської громадської організації «Пліч-о-пліч» та багатьох інших. До підтримки наших воїнів активно долучаються колективи Ліцею №9 та дитячого садочку №13 «Малятко», які вже передали на фронт маскувальні сітки та «кікімори». Тактичні каремати для військових відшивають у громадській організації «Союз Чорнобиль». Не припиняють надавати посильну допомогу і пересічні покровчани.
Волонтери з великим серцем та непохитною вірою у Перемогу
– Наші люди просто вражають своєю згуртованістю, прагненням допомогти. Вони мене і надихнули на волонтерство, сама б я нічого не змогла зробити. Український народ – неймовірний, люди завжди відгукуються та приносять все необхідне для потреб ЗСУ. Незалежно від фінансової спроможності, всі хочуть бути корисними, – із захопленням розповідає Наталія.
Зокрема, очільниця штабу відзначає величезний внесок таких волонтерів у підтримку українських оборонців:
– Наприклад, Оксана Глушко організувала в Олексіївці виготовлення тушкованки для фронту, а Наталія Мирошниченко з селища Токівське власним автомобілем возить передачі до Бахмута, ризикуючи життям. А ще у нашому штабі є завзяті господині, які в день відправки готують Захисникам страви домашньої кухні та духмяну випічку.
Чергову партію військової підтримки волонтери відправляли минулої суботи. Нам було цікаво поспостерігати за тим, як відбувається цей процес. Окрім необхідних теплих речей, медикаментів, засобів гігієни і, звичайно, смачних пиріжків, печива та солодощів, на фронт передали дрон, який волонтери отримали від іноземних благодійників. Після повного завантаження автівки до дружньої команди волонтерів приєднався Захисник України. Він дякував їм за підтримку, щирість якої фронтовики дійсно відчувають. Важлива місія закінчилась загальним фотографуванням на фоні українського стягу. У патріотичному піднесенні люди обіймали воїна та бажали, щоб всі наші Герої поверталися живими і неушкодженими.
– Як бачите і тут, і на фронті хлопці в приємному захваті від величезної кількості посилок, – констатує Наталія. – Вони відрізані від світу, тому Захисникам вкрай важливо відчувати нашу підтримку. Це додає їм сили, а нам життєдайної енергії та натхнення для подальшої боротьби задля нашої Перемоги.
Він втратив усе, але зберіг найголовніше
Під час візиту до волонтерського штабу ми познайомились з чоловіком, який приніс великий клунок, наповнений пряжею. Це був 61-річний Сергій Григорович – переселенець з Лиману, у наше місто приїхав 20 квітня минулого року разом з родиною. Відтоді допомагає ЗСУ, чим може. Спершу долучився до плетіння маскувальних сіток, а нині розпускає теплі речі на нитки.
Чоловік з сумом розповів, що орки зруйнували його будинок, тому повертатись родині тепер нікуди. Наш привітний Покров став новою домівкою для Сергія Григоровича і його рідних. Та попри все пережите справжній патріот України, дуже вдячний Захисникам за те, що мужньо тримають оборонні рубежі та женуть рашистів з рідної землі.
– Я хочу, щоб нашим воїнам було тепло, щоб вони відчували нашу підтримку. Бажаю їм успіху і сам роблю для цього все від мене залежне. Вірю, що наші Захисники здобудуть Перемогу!
Кожен з нас може підтримати Захисників України
Для того, щоб допомога була дійсно затребуваною, ми запитали у Наталії, чого зараз потребують бійці. З’ясувалось, що нашим військовим потрібні такі речі:
- одноразові пелюшки для шпиталю;
- знеболювальні та протизастудні препарати;
- хімічні термоустілки,
- ЧИСТА постільна білизна;
- теплі речі;
- їжа швидкого приготування, смаколики в герметичній упаковці.
Якщо ви маєте можливість та бажання підтримати українських лицарів, то вас чекають у волонтерському штабі, що розташовується у Культурно-розважальному центрі (ДК): з 9.00 до 18.00.
Отже, кожен з нас може підтримати воїнів, які у важких боях здобувають незалежність України і такий довгоочікуваний мир. Головне памʼятати, що разом ми – нездоланна сила. Гуртуємось заради спільної Перемоги!
Підготувала Анастасія ШАБЛЯ
