Кривава війна росії, на жаль, не оминає і наш комбінат. Ми втрачаємо колег, які б могли мирно працювати, не ризикуючи власним життям. На днях отримали ще одну трагічну звістку: в боротьбі за Незалежність України, героїчно загинув електрогазозварник Ремонтно-будівельного цеху – 32-річний МАТУШКО Віктор Вікторович. Ще зовсім молодий і перспективний спеціаліст, який прагнув жити на мирній землі, мріяв про майбутнє…
Церемонія прощання з полеглим Героєм відбудеться завтра, 28-го жовтня на його малій Батьківщині — в селі Велика Костромка Зеленодольської громади. До речі, дуже символічний день, адже саме 28 жовтня, 78 років тому, Україну було звільнено від фашистських загарбників у роки Другої світової війни. Звільнимо і зараз – від рашистської нечисті!
Коротко про загиблого. На комбінаті Віктор МАТУШКО пропрацював недовго, влаштувався 19 січня 2022 року. У Покров приїхав після того, як померли його батьки, бо тут у нього живе рідний дядько, який працює у Службі охорони. Подружжя Титаренків — Анатолій Миколайович (охоронець) та Любов Леонідівна (бухгалтер Бюро з обліку основних засобів) стали найближчими людьми для нашого Захисника, оскільки своєї родини молодий чоловік ще не встиг створити, хоча дуже цього прагнув. Мріяв знайти кохання, одружитися, виховувати дітей, бути щасливим та радіти життю. Але безпощадна війна розпорядилась інакше… У Героя залишилися сестра з племінником, які мешкають в Туреччині.
Після повномасштабної вторгнення російських окупантів на територію суверенної України її вірний патріот не зміг просто сидіти, склавши руки, він почав рішуче діяти. Попри запис “не придатний до військової служби”, звернувся у військкомат та виявив бажання стати на захист своєї держави. 20 червня його призвали на службу до Житомиру, звідки направили на навчання у Велику Британію. Через місяць підготовки, Віктор вже виконував бойові завдання на фронті, разом з побратимами гнав геть здичавілу рашистську орду. Спочатку наш воїн був у Бахмуті, потім звитяжно звільняв Ізюм та Лиман. 22 жовтня Матушко Віктор пав смертю хоробрих на Донеччині.
Колектив РБЦ та всього нашого підприємства втратив гідну, надійну і напрочуд добру людину, чудового спеціаліста, який мав би працювати на благо комбінату та міста, будувати наше спільне мирне майбутнє. Віримо, що тепер душа мужнього воїна з Божої ласки житиме в мирі і спокої та оберігатиме нас з висоти небес.
Від імені адміністрації, профспілкового комітету, колективу Ремонтно-будівельного цеху і всього комбінату, висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя… Дякуємо Віктору за подвиг заради нашої Перемоги!
Доземний уклін та вічна пам’ять Захиснику України!
