Вже майже 5 місяців наша рідна Україна протистоїть ворогам з рф. Всі українці від малого до великого живуть у стані постійного стресу. Особливо важко доводиться дітям, які майже щовечора замість заспокійливої казки чи колискової пісні чують звуки сирени, що сповіщають про повітряну небезпеку у нашому небі.
Звісно, така обстановка аж ніяк не сприяє налаштуванню на сон. То як же можна заспокоїти дитину та навчити її правильно реагувати на звуки повітряної тривоги? Відповіді на ці питання дає Міністерство охорони здоров’я України спільно зі спеціалістом з дитячої та сімейної психології Світланою Ройз.
Тож якщо ви хочете дізнатися як діяти у подібних ситуаціях, обовязково зверніть увагу на наведені нижче поради.
Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів?
Психологиня говорить, що мінімізувати вплив страшних звуків на свідомість дитини можна за наступним алгоритмом:
1. Нормалізація. Дорослий підтверджує ситуацію та пояснює її дитині, говорячи: “я бачу, що тобі страшно від цього звуку, саме він тебе лякає. Але, якщо ми чуємо сирену, то це значить, що наші Захисники зафіксували загрозу та зараз її знешкоджують. Саме звук сирени свідчить про те, що за нашу безпеку дбають. А для того, щоб уберегтися, ми повинні подбати про себе та піти у безпечне місце”.
2. Підтримка. Важливо дати дитині сигнал про підтримку: «я з тобою і буду з тобою весь час». А далі – запропонувати дію: «хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку?» Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.
3. Завершення. Після того, як загроза минула, слід обов’язково акцентувати на цьому і відзначити силу малюка. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».
Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо.
Прості «практики», щоб зняти напругу аудіального каналу
Для того, щоб відволіктися та знизити напругу, пов’язану з гучними звуками, психологиня радить застосувати різні методи:
тактильні;
дихальні;
ігрові;
відволікальні
Їх слід використовувати відповідно до ситуації, можливостей та уподобань дитини. Наприклад, можна запропонувати дитині співати пісні разом або послухати аудіоказку в навушниках.
Можна помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.
Якщо дитині це сподобається, то можна пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух – відкриваємо – закриваємо.
Світлана Ройз говорить, що можна також пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них “висипається” в долоню чи на землю все, що їм заважає.
Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.
Або – викликати позіхання. Для цього треба провести пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба та запропонувати дитині позіхати.
Психологиня радить застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).
Цікавим варіантом є гра в «комахи» – одну з «псевдоагресивних» ігор: уявляємо, що в приміщенні багато комарів і ми ловимо їх, плескаючи гучно в долоні, але при цьому не торкаючись інших гравців.
А якщо дозволяють обставини – можна пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.
Також можна смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.
Коли дитина заспокоїлась, варто запитати її про наступні дії: «що будемо робити, коли вийдемо з укриття?» Тобто налаштувати дитину на подальші позитивні дії, на те, що життя продовжується, а негаразди обов’язково закінчаться, загроза – зникне.
За інформацією:
