Не 2 дні, не тиждень і навіть не місяць… а вже 100 днів вся наша незалежна і вільна Україна з усіх сил чинить супротив російському агресору, об’єднавшись у суцільну незламну армію. Той чорний день 24 лютого 2022 року ми, сучасники, ніколи не забудемо, бо саме з тих пір відлік календарного часу для нас зупинився. Зима, весна, літо – пори року циклічно змінюються, втім, як завжди…, але для кожного українця, “як завжди” і “як раніше” вже ніколи, ніколи не буде… Як не буде і майже трьохсот дітей, котрі стали жертвами ганебного “русского мира”, тисяч повноцінних українських родин, представники яких віддали своє життя за майбутнє Батьківщини або назавжди залишились у своїх домівках після нашестя російських покидьків, жорстоких тиранів, для котрих немає нічого святого.
Але були і Перемоги… з самих перших днів. Одна з найцінніших – ми вистояли! Не підкорились, бо вперше за всю історію України продемонстрували єдність народу і керівництва держави, бо маємо найкращу в світі армію, найсильніших людей, які зуміли вціліти і рухатись вперед заради власної дитини, родини, домівки, права на нормальне життя у вільній, найкращій у світі державі.
І що ми маємо в результаті? Параолімпійські та Дефлійські ігри – “срібло” та “золото” вперше в історії. Євробачення подарувало всьому світу новий гімн “Stefania” від нашого гурту Kalush Orchestra. Збірна Україна з футболу наполегливо прямує у плей-офф Чемпіонату світу-2022. Українці гучно заявляють про себе, встановлюють нові рекорди і демонстративно показують ворогу, що не налякані і нескорені, а навпаки – рішучі, вмотивовані і натхненні, бо вищі за ганебність, нелюдські звірства та ницість того народу, котрий ще донедавна звали “братським”.
Рашисти вже програли цю війну, поки що не на полі бою, але з людської точки зору, у плані духовних цінностей, внутрішнього світу, якого у них просто немає. Вони – моральні жебраки, прокляті мільйонами українських матерів та дітей на сотні тисяч років… А такі ніколи в історії не ступали на переможний п’єдестал, ніколи не мали гідного майбутнього, бо обрали криваву тиранію замість миру, взаємоповаги і демократичних цінностей.
Від щирого серця бажаємо “русскому военному кораблю” рухатись у визначеному ЗСУ напрямку. А ми, гідні українці, тим часом відстоюємо нашу територіальну цілісність, відбудовуємо, допомагаємо і тримаємось разом – аж до ПЕРЕМОГИ! Ні на мить не перестаємо рухатись уперед, вірити у наш ПЕРЕМОЖНИЙ день, в Героїв Збройних Сил України і пишатись тим, що ми – найкраща нація на землі!
Доброго ранку, ми з України! Вистояли 100 днів, стоятимемо і надалі! Доки українське небо не стане тихим, а українське сонце не засяє мирними, теплими променями! Слава Україні! Героям Слава!
