30 календарних днів триває запекла боротьба українського народу з жорстоким агресором, який, руйнуючи все навкруги, вчиняє аморальні, нелюдські злочини. Спільна боротьба згуртувала українців заради єдиної мети – ПЕРЕМОГИ. І в той час, коли наші відважні захисники і захисниці зі зброєю в руках протистоять ворогові та звільняють рідну землю від окупанта, цивільне населення розгорнуло потужний тиловий фронт. Кожен робить той внесок, який може, тут і зараз, особливо величезного масштабу набув волонтерський рух. І не дивно, що його осередками стали Храми української Православної церкви, адже духовно ми відчуваємо, що Божа ласка поруч з нами. Покров не став виключенням, тут діють Центри допомоги, розташовані на базі українських церков. Кореспонденти “ЗМ” завітали до Храму Святителя Петра Могили та поспілкувались з його настоятелем отцем Іваном (Назариком). Ділимося з Вами корисною інформацією.
Дружина отця Івана Світлана Назарик головує в Центрі допомоги при Храмі, весь свій вільний від роботи час присвячує волонтерству. Вона констатує, що люди хочуть допомагати один одному, бо те горе, яке несе в собі війна – спільне. І лише разом ми зможемо впоратися з бідою та ПЕРЕМОГТИ.
– З початком війни у багатьох покровчан посилилося бажання бути корисними людям та нашим бійцям. Вони приносять харчі, ліки і речі першої необхідності, або допомагають грошима, – констатує Світлана Григорівна. – За ці гроші ми купуємо продукти харчування на оптових складах та фасуємо. Також місцеві волонтери Оксана й Олександр Степаненки привезли в наш Центр гуманітарну допомогу з Європи: памперси, дитяче харчування, засоби гігієни, харчі та інші речі, які потребують постраждалі внаслідок військових дій та внутрішньо переміщені особи.
-
продукти харчування: крупи, цукор, борошно, соняшникова олія, консервація, печиво, солодощі;
-
кава, чай;
-
чоловіча натільна білизна та шкарпетки;
-
постільна білизна, рушники;
-
протизастудні медичні препарати.