Доброго дня, шановні учасники групи, колеги і всі, хто читає нашу сторінку. Сьогодні 24 березня 2022 року – минув рівно місяць з тих пір, як так звана “братська держава” клятих рашистів нахабно вдерлась в Україну, оголосивши кожному з нас повномасштабну війну. Війну проти “націоналізму” та за “асвабаждєніє” нас, “бідолашних українців”, котрі просто “благали про допомогу”. Навіть писати такі рядки огидно, а російська пропаганда щодня продовжує вливати своїм громадянам у вуха те, що на території України ведеться “спецоперація, під час якої не постраждав жоден цивільний мешканець”. Ганебна брехня!!! Котра коштувала життя більше 120 дітей, тисяч дорослих цивільних українців та військових – наших ГЕРОЇВ, які тепер закривають небо над Батьківщиною. Вщент зруйновані міста, національні пам’ятники, старовинна архітектура, мирні домівки, у вікнах яких вже ніколи не ввімкнеться світло…
Покров втратив трьох своїх синів, один із них – наш з Вами колега. Всі вони – молоді хлопці, котрим ще жити б та жити… Але страшна війна, яка не виникала навіть в уяві людей ХХІ століття, перевернула весь наш світогляд, розділила життя на: ДО, ЗАРАЗ і… ПІСЛЯ. А ПІСЛЯ обов’язково буде ПЕРЕМОЖНИМ, бо кожен з нас докладає для цього максимальні зусилля, розкриває свої надможливості, а наразі вони є у всіх.
І що ж замість радісної зустрічі із квітами та святкових парадів отримали рашисти на Україні? Більше 15 тисяч загиблих окупантів та неймовірно могутній спротив, антиросійські мітинги в усіх куточках нашої Батьківщини, і жодної краплі страху. Та для агресорів, як виявилось, людське життя нічого не варте. А ми помстимося за кожну загублену душу, котра кривавим болем відгукується в серці українців.
А що побачили та зуміли зробити ми? Раніше ми навіть не розуміли, що настільки єдині, що настільки рідні, рішучі та сильні. Ми, українці, зуміли зібратись і розподілити свої обов’язки, аби тільки бути корисними на шляху до спільної ПЕРЕМОГИ! Шалені черги добровольців до військкоматів – наші чоловіки найкращі та наймужніші в світі, за їхніми спинами нам нічого не страшно! Неймовірно міцний волонтерський рух – благодійники в усіх куточках України допомагають фронту та Територіальній обороні, постраждалим від військових дій. А яка в нас оборонна армія!? Скільки підприємств та організацій буквально за лічені дні переформатували своє виробництво під виготовлення засобів оборони, одягу та захисту. Ми довели всьому світу, що разом, заради захисту нашого спільного дому, здатні абсолютно на все. Нарешті ми побачили, що народ та влада – єдині! І пишаємося цим!
Наш комбінат теж не залишився осторонь, і з перших днів війни взявся допомагати здобувати ПЕРЕМОГУ України. Що ж ми разом зуміли зробити?
По-перше, підприємство працює і вже планує свої виробничі плани на квітень, а це означає, що люди мають роботу, своєчасно отримують зарплатню, а податки перераховуються до бюджету. Ми – економічний тил!
Багато наших чоловіків стали до лав Збройних Сил України, причому 77 – викликались захищати Батьківщину добровільно. Хтось щодня заступає на нічну варту, аби патрулювати спокійний сон кожної домівки. До речі, з охоронцями міста ми завжди на зв’язку. Настрій у них бойовий, говорять, що не дозволять ворогу перетнути кордони населеного пункту! Щиро дякуємо Вам, наші мужні та сміливі хлопці! Ми знаємо, що знаходимось під надійним захистом, щодня молимось за кожного з Вас і допомагаємо, чим тільки можемо!
Соціальні об’єкти комбінату стали прихистком для наших захисників, а наші кухарі – смачно годують військовослужбовців. Забезпеченням продуктами харчування займаємось разом – місцева влада, комбінат, волонтери і всі-всі небайдужі мешканці.
Обороноздатність навколишньої території – нашого спільного дому – стала завданням №1 для колективів комбінату. На фронтову роботу відправили десятки одиниць спецтехніки, виготовили не один десяток протитанкових їжаків, постачаємо паливно-мастильні матеріали для потреб армії. Відгукуємось на прохання мобілізованих працівників, закуповуємо та відправляємо для них амуніцію.
Профспілковий комітет перерахував 30 тисяч гривень на спеціальний благодійний рахунок – для укріплення оборони міста.
А якими героями ми себе відчули, коли дізнались загальну суму, перераховану комбінатом на рахунок ЗСУ –
2 мільйони 75 тисяч гривень! Це – наш спільний командний внесок у ПЕРЕМОГУ, котрий кожному коштував всього одноденної заробітної плати.
Ми з Вами – просто неймовірн!. Зуміли настільки мобілізувати сили, що за декілька хвилин по тривозі вимикаємо обладнання та техніку, вдягаємось, беремо необхідні речі і прямуємо до укриттів. Вже без паніки, бо зміцнили свої нерви і налаштовані на рішучі дії заради спільної мети – мирного неба над Україною.
Головне, що за короткий проміжок часу (а здається, що він уже настільки тривалий) ми продемонстрували національну міць, нескореність та незламність, непробивну броню, котру не здолає жоден супостат! І нехай вже невдовзі всі наші надлюдські можливості будуть спрямовані на розбудову нової України, під мирним небом! Давайте відсьогодні будемо в календарі не закреслювати дні від початку війни, а відліковувати дні, котрі залишились до нашої остаточної ПЕРЕМОГИ!
Все обов’язково і дуже скоро буде УКРАЇНА!
