Невеличке село Шатрище на Поліссі подарувало світові видатного українського письменника, класика української сучасної пісні – Миколу Сингаївського (1936-2013 роки). Природа малої Батьківщини з колиски зародила в Миколі Сингаївському безмежну любов до рідної країни, якій була присвячена його творчість: «В душі я відчуваю безмежну вдячність своєму краю. Там на все життя я відчув смак житнього хліба і джерельної води».
Літературне надбання письменника – понад 40 книжок, половина з яких – для дітей.
Багато віршів поета покладено на музику, в тому числі і легендарні «Чорнобривці». За його ніжні ліричні поезії Миколу Федоровича називають «поліським соловейком». Коли читаєш ці рядки, розумієш, що кожне слово перегукується з нашими молитвами за мир в Україні. Почитайте і ви, наші дорогі підписники. Зараз такі вірші ще більше надихають:
Люблю, як сонце, Батьківщину
Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п’ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси.
Я все люблю в своїм краю:
Ось під веселкою стою,
Ось дощ веселий напоїв
Тужавий колос рідних нив.
Я все люблю в своїм краю:
Найбільше – матінку свою,
Ласкаву, рідну і єдину…
Люблю, як сонце, Батьківщину.
Нехай же повернення перелітних птахів із теплих країв ознаменує нашу ПЕРЕМОГУ, тоді прийде мир на українську землю, який ще більше об’єднає нас – незламних українців, у бажанні будувати нову, найкращу у світі державу:
Чорнобривці
… Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.
Із далеких країв журавлі.
Розквітають і квіти, і доля
На моїй українській землі.
Перше наше слово з нами повсякчас
… Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх!
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати-Батьківщино, ти ж у нас одна!
І дзвенить дитячий безтурботний сміх!
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати-Батьківщино, ти ж у нас одна!
Неодмінно! Так і буде!..
