Пронизливий сигнал електровозу сьогодні, 4-го березня, сколихнув тишу ранкового міста. І знову на бульварі Шевченка – «Плине кача…», багато людей і море сліз за полеглим Героєм – 52-річним Яковом Журавлем.

Воїн став на захист Батьківщини 25-го березня 2022 року, через місяць після початку повномасштабної війни. До мобілізації Яків Іванович працював в залізничному цеху слюсарем з ремонту рухомого складу. Роботі залізничника він присвятив понад 30 років свого життя. Колеги згадують його відмінним спеціалістом, сумлінним майстром своєї справи. Пам’ятають, Якова життєрадісною людиною, чоловіком, на якого завжди можна було покластись.




Саме в залізничному цеху Яків Іванович зустрів свою другу дружину на ім’я Любов. Любов Трусова працює машиністом мостового крану в депо, там вони і познайомились. Жили в злагоді і коханні до того, як у двері цієї родини постукала війна…


Зі слів колег, ми дізнались, що Яків Журавель спочатку служив у Нікопольській військовій частині, а пізніше фронтова стежка завела Захисника на нульові позиції Харківського напрямку. Він був навідником кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону. Того клятого дня, 26 лютого 2025 року, ворог запустив вибухівку з дрону в автівку з військовими, де знаходився Яків Іванович. Цей підступний скид став фатальним для нашого Героя. Його серце зупинилось поблизу населеного пункту Ветеринарне Дергачівського району, що на Харківщині.


4-го березня в останню путь досвідченого залізничника та мужнього Воїна Якова Журавля проводжали його рідні, друзі, побратими, колеги, керівники профспілкового комітету Покровського ГЗК, а також представники місцевої влади і духовенства.

Люди живим коридором на колінах віддавали останню шану Герою, який за мирне майбутнє дітей та онуків віддав найцінніше – своє життя. Він навічно залишився найкращим чоловіком для своєї дружини, зразковим батьком та дідусем. Тепер він їх оберігатиме з небес…


Покровський гірничо-збагачувальний комбінат висловлює щирі співчуття рідним полеглого Воїна. Пам’ять про нього вічно житиме в наших серцях…