Коли над твоєю родиною нависає небезпека, справжні чоловіки, не вагаючись, стають на її захист. Саме так вчинив і наш колега, старший майстер виробничої дільниці Чкаловської збагачувальної фабрики Вячеслав Добрида. Така посада закріплена за ним у цивільному житті. На своїй військовій ниві наш Захисник – сержант, водій бронеавтомобіля у складі підрозділу Національної гвардії України.
Його бойовий шлях розпочався у грудні 2022 року. 16-го числа нашого колегу мобілізували. Коли отримав повістку, не став суперечити або ховатись, прийняв сміливе чоловіче рішення – йти на фронт захищати свою родину. На запитання: “Що саме стало причиною такої рішучої позиції?”, сержант Добрида відповідає так:
В першу чергу я пішов захищати рідних, свою сім’ю. Не зміг бути осторонь, коли над нашою країною нависла небезпека. Війна загрожує суверенітету, свободі та незалежності України, і такі важливі державні цінності ми маємо відстоювати.
Від Вячеслава ми дізнались, що раніше, до війни, він мав досвід військової справи. Під час проходження строкової служби у внутрішніх військах МВС, це було у 1995-97 роках. Спочатку був стрільцем, потім – кінологом, повернувся у званні сержанта.
Коли голова родини збирався на фронт, його дівчата були шоковані такою звісткою. Кохана дружина Аліна, донечки Анастасія і Кіра (18 та 11 років) не хотіли відпускати свого Захисника, але довелося, бо тверде чоловіче рішення було за ним. Тепер вони – його підтримка і розрада, надійний тил, який з нетерпінням чекає свого оборонця додому.
У складі Нацгвардії наш колега потрапив до 15-ї бригади оперативного призначення “КАРА-ДАГ”. Служив стрільцем, потім – командиром міномету (калібр 82 мм), а зараз – водієм бронеавтомобіля. За майже два роки військової служби Захисник виконував спецзавдання на гарячих Запорізькому (з січня 2023-го по серпень 2024 року) та Покровському напрямках (з серпня 2024-го).
За період свого бойового шляху Вячеслав двічі був поранений. Вперше під час контрнаступу – в липні 2023 року. А в серпні цього року нашого Воїна уразив FPV-дроном. Від цього поранення він і досі оговтується, проходить процес реабілітації. Поряд з ним його друга половинка – вірна дружина.
За словами сержанта Добриди, найважче на війні – це втрачати своїх:
– Найважче?.. Всього не перерахувати. Втрата близьких, знайомих та навіть не знайомих людей, в цивільному житті або на військовій службі. Війна часто ставить нас перед складним моральним вибором.
Захисник зауважує, що будучі військовим він постійно підтримує зв’язок зі своїми колегами з фабрики, куди планує повернутись після завершення війни. Дякує адміністрації і профспілці комбінату за підтримку. Від підприємства отримав військове обмундирування і тепловізор. Профком виділяв кошти на лікування після поранення.
Вячеслав, як і всі ми, не знає, коли закінчиться війна, сподівається, що дуже скоро. Але вже зараз він точно розуміє, що цей досвід в його житті змінив погляди і цінності:
Тепер для мене головне – безпека і спокій родини. Мої дівчатка – це взагалі промінчики світла. Завдячую батькам за мудрі поради й опору, сестрі і справжнім друзям. Коли ти щодня ризикуєш життям, дуже важливо розуміти, знати і відчувати, що десь там далеко на тебе чекають, ти потрібен, тому маєш повернутись.
Ми дякуємо Вячеславу, що у такий непростий період він погодився поспілкуватись з нами. Тримайтеся, сержант Добрида! Ми віримо у вас, спасибі за захист.
