Рівно рік тому, 3 липня, у запеклих боях на Донеччині, героїчно захищаючи Батьківщину, загинули двоє наших колег – 41-річний ВІТРЕНКО Сергій Вікторович (машиніст крокуючого екскаватора №176 Чкаловського карʼєру №2) та 54-річний ОТРІЩЕНКО Микола Вікторович (електрик розкривної дільниці верхнього роторного комплексу №6 Північного кар`єру).
Без чоловіка залишилася кохана дружина Сергія Тетяна, а без батька – вже дорослий син Віталій, без сина – убита горем мати, без найкращого у світі брата – його сестра Ірина Остапенко – наша колега, яка працює у відділі кадрів та навчання.
Миколу Отріщенка вдома завжди з нетерпінням чекала кохана дружина Антоніна. Любляче подружжя виховало двох прекрасних донечок – 26-річну Олену та 17-річну Анастасію. Ця молода і цілеспрямована дівчина зараз проходить стажування у юридичному відділі комбінату. Хоче стати на захист закону і не допускати несправедливість у правовому полі. Саме за такі високі цінності боровся її батько, тому Настя заради нього хоче стати справжнім фахівцем та гідною людиною.
Для своїх рідних Сергій та Микола завжди залишалися надійною опорою. Вони ладні були на все, аби їх найдорожчі відчували себе, як «за камʼяною стіною». Коли ж після повномасштабного вторгнення росії над усією Україною нависла небезпека, наші колеги стали на її захист. Вони зробили все можливе, щоб звільнити рідну землю від лютого ворога, але за це заплатили найвищу ціну…
До лав Збройних Сил України Сергія Вітренка мобілізували у березні 2022 року. Після військового вишколу, бійця направили на оборону Харківщини, у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», яка підпорядковується оперативному командуванню «Схід» ЗСУ. З часом бригаду перекинули для зміцнення фронту на Донеччині, де точилися запеклі бої. Одне із бойових протистоянь з ворогом під Словʼянськом коштувало життя нашого Героя…
Торік його син закінчив школу та ступив на стежину дорослого життя. Світлини з випускного відправили у повідомленні, але, на жаль, люблячий батько так і не встиг їх побачити. Тепер Захисник споглядає за своїми рідними з небес, оберігаючи їх вічною любовʼю ангела.
Гідний чоловік та найкращий в світі батько Микола Отріщенко був міцною опорою для своєї родини. Планував вийти на пенсію, мріяв про те, як буде насолоджуватись “золотою порою” свого життя, дочекається онуків…
Отримавши повістку з військкомату, 6-го червня 2022 року, Микола Вікторович не став ухилятися від мобілізації. Відправляючись на війну, наш Герой сказав своїм коханим дівчатам: “Буду вас захищати. Бо якщо не я, тоді хто?”. На Донеччині мужньо закривав своєю спиною не тільки родину, а й колег, земляків, кожного з нас, всіх українців. Але трагічного 3-го липня минулого року ворожий снаряд обірвав життя чоловіка. Рідний голос сім’я востаннє чула 22 червня, після цього він більше не виходив на звʼязок.
Для комбінату загибель Сергія Вітренка та Миколи Отріщенка стала важкою втратою. Професія гірника була їхнім покликанням. Микола присвятив їй 22 роки свого життя Сергій працював в кар’єрі з 2019 року. Свою роботу вони виконували сумлінно та відповідально, до колег ставилися з повагою, завжди приходили на допомогу. Обидва чоловіки жили щасливим життям, були сповнені енергії, мали перспективні плани на майбутнє. Але все зруйнувала клята війна…
У річницю загибелі Героїв висловлюємо щирі співчуття родинам Захисників, від імені всього колективу Покровського гірничо-збагачувального комбінату. Ми ніколи не забудемо їхнього подвигу, який вартував життя заради здобуття Україною свободи, відновлення миру на рідній землі та гідного майбутнього наших дітей.
Дякуємо! Доземно вклоняємось і вкотре наголошуємо: Герої не вмирають! Вони вічно житимуть у наших серцях…
