Більша частина найважчої календарної зими в історії нашої держави минула, але після неї на кожного з нас чекає ще чимало нових випробувань. Зокрема, це стосується випускників загальноосвітніх закладів. Адже саме на них покладена велика відповідальність за розбудову і відновлення «зраненої України». Тому нині їм треба визначатись, яким шляхом прямувати далі, які іспити для цього обрати, щоб простелити для себе потрібну професійну стежку. Якими ж цьогоріч будуть екзаменаційні завдання і вступні випробування для випускників? Днями на це питання в ефірі телемарафону «Єдині новини» відповів Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет. Він розповів про умови вступу-2023, в тому числі пояснив, чому історія України не буде цьогоріч у переліку обов’язкових предметів. Також поділився подробицями щодо проведення Національного мультипредметного тесту (НМТ).
Перш за все, міністр акцентував на тому, що сьогодні основним інструментом вступу до вищих навчальних закладів (ВНЗ) України, згідно з діючим законодавством, є складання Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Але в умовах військового часу провести його належним чином не представляється можливим, тому МОН винесло цю тему на обговорення громадськості.
– В кінці листопада – на початку грудня Міністерство освіти та науки винесло на громадське обговорення проект моделі вступу у 2023 році. І в цьому контексті ми отримали певний суспільний діалог. Як результат – цілком узгоджену позицію щодо того, якою повинна бути ця сама модель, – надав пояснення Сергій Шкарлет.
За результатами обговорення надійшло майже 300 пропозицій від українців. До освітнього діалогу долучились народні депутати, громадські експерти, батьки випускників і власне самі старшокласники. Суспільна дискусія допомогла сформувати модель вступу-2023. Тепер залишилося дочекатися її офіційного узгодження Верховною Радою України.
Національний мультипредметний тест замість ЗНО?
Як запевнив очільник МОН, держава вирішила замість звичного ЗНО, все ж таки провести НМТ, як це було і в минулому році:
– Цей тест схожий на той, який відбувався минулого року, але має певні відмінності та особливості. Наприклад, абітурієнти зможуть вибрати, окрім обов’язкових української мови та математики, ще один предмет. Це може бути історія України, фізика, хімія, біологія чи одна з іноземних мов.
Чому історію України виключили зі складу обов’язкових предметів?
За словами керівника, МОН планувало включити до переліку НМТ 4 предмети. Три обов’язкових – українська мова, математика, історія України, і один – на вибір (біологія, фізика, хімія, іноземна мова). Водночас, скорочення кількості предметів НМТ та виключення історії України з переліку обов’язкових відбулося після громадського обговорення. Це рішення здебільшого обумовлено обмеженням часу, тобто необхідністю провести тестування в один день протягом 180 хвилин.
– Під час саме громадського обговорення ми все ж таки дійшли згоди у тому, що безпекова ситуація сьогодні – на першому місці, і вимога складати тест в один день та обмеженість у часі 180 хвилин вплинула на скорочення кількості предметів до трьох і виключення історії України зі складу обов’язкових. Упевнений, що цей предмет ітак буде у списку обраних серед багатьох випускників. Але який би набір дисциплін не обрав майбутній абітурієнт, кожен матиме право вступати до будь-якого закладу вищої освіти нашої країни, – прокоментував Сергій Шкарлет.
Посадовець акцентував на тому, що кожен мешканець держави має знати свою історію і без обов’язкових екзаменів, особливо у той час, коли Україна захищає своє право на цілісність та незалежність:
– Вивчати історію – це обов’язкова, свідома позиція громадянина держави. Її слід знати, незалежно від того, чи треба складати в ЗНО та НМТ. Саме реалії військового сьогодення для країни мають підштовхнути нашу молодь до цього.
Про проведення НМТ у режимі відключень електроенергії
Сергій Шкарлет запевнив, що МОН системно готувалося до вирішення цього виклику спільно з очільниками військових адміністрацій та навчальними закладами:
– Центри тестування, де будуть проводити НМТ, обладнані генераторами. Ми з партнерами домовилися про більше ніж 100 тис. електронних девайсів, які допоможуть без хвилювань через ризик зникнення електроенергії, скласти іспит. Більше 70 тис. генераторів вже передали викладачам у закладах освіти.
Якщо станеться така ситуація, що світло зникне надовго, у випускників буде можливість перескласти тест у додаткову сесію? До речі, основна сесія НМТ запланована на червень, а наступна, для тих, хто не встиг, – на червень-липень. Відповідно заявки на участь у тестуванні прийматимуться вже з квітня.
Міністр висловив впевненість у тому, що Україна зможе забезпечити нашим дітям гідні умови вступу так само, як це було минулого року. Також додав, що тест складатимуть не тільки вступники, які перебувають на території країни, а й ті 11-класники, котрі наразі знаходяться за її межами:
– Так, 32 країни, 56 міст по всьому світу, у яких проводились НМТ минулого року, підтвердили свою участь і в 2023-му. Діти, звісно, складатимуть іспит дистанційно. Ми сподіваємось на розширення географії задля забезпечення більшій кількості наших випускників права на навчання саме в Україні.
А як же бути з 11-класниками, які наразі перебувають на тимчасово окупованих територіях країни? Міністр запевнив, що такі діти зможуть скласти випускний іспит в режимі індивідуальної співбесіди онлайн. Саме за такою формою у минулому році було протестовано понад 12 тис. старшокласників. Всі вони матимуть можливість стати абітурієнтами українських вишів. Єдина вимога – протягом 3 місяців після вступу заявити про себе і подати відповідні документи.
Сергій Шкарлет повідомив, що минулого року налічувалася рекордна кількість вступників до ВНЗ України за всі роки незалежності – більш ніж 622 тисячі. Всі ці колишні школярі стали студентами різних закладів освіти. Держава намагається зробити все для того, щоб вони обирали саме вітчизняні виші, адже «Діти – це той потенціал, ті патріоти, які будуть відновлювати нашу державу після Перемоги».
Ми віримо, що кожен випускник української школи зможе гідно підготуватися до складання важливого іспиту, і реалізує весь свій освітній потенціал задля вступу на омріяну спеціальність. Хотілося б, щоб старшокласники розуміли, наскільки їх вибір зараз важливий для майбутнього України. Ми впевнені, що він буде правильним. Адже гіркий досвід сучасних українських дітей загартував у їхній свідомості почуття високого патріотизму та гордості за власну країну. Тепер саме від них залежить, яким шляхом наша Переможна Україна крокуватиме далі!
Підготували: Олександрина ЛЕЩЕНКО, Наталія ЧЕПЕЦЬ
