Більше, ніж півроку наш рідний козацький край – Нікопольщина, потерпає від ворожих обстрілів. Майже щоночі (за винятком якихось декількох разів) прибережні міста та селища району здригаються від свисту та вибухів снарядів. Багато хто, втративши житло та роботу, наважуються стати вимушеними переселенцями та шукати кращого життя деінде. Інші ж, попри майже цілодобову небезпеку, яка чатує на протилежному березі Каховського водосховища, намагаються пристосовуватися до нинішніх реалій, живуть, працюють, разом наближаючи Перемогу.
Які виклики постали перед районом та його мешканцями? Які першочергові завдання вирішує районна військова адміністрація? Та які плани ми всі разом будуємо на майбутнє? Про все це розповів керівник Нікопольського району Євген Євтушенко в інтерв’ю громадській організації «Прихист», відповівши на найбільш актуальні питання.
– Як змінилося життя мешканців району за півроку постійного ворожого терору?
– Хочу зазначити, що життя Нікопольщини з початку обстрілів нашої території почало пристосовуватися до зовнішніх умов. Звісно, через це виникла певна внутрішня міграція – частина людей з прибережних територій, рятуючись, виїхала вглиб району. На превеликий жаль, маю констатувати, що виїхала доволі-таки велика частина населення, і наші міста є напівпорожніми. Разом з цим, наш бізнес працює не на повну потужність. І це, хочу сказати, дуже тривожна тенденція. І якщо минулий рік ми пережили на позаторішніх запасах та настроях, з вірою у Перемогу, що це все закінчиться швидко, то зараз ми всі зрозуміли, що війна – це як біг на довгу дистанцію, і треба розраховувати сили, тримати спокій, і інформаційний в тому числі.
Дуже складною є ситуація з працівниками бюджетної сфери, особливо на прибережних територіях. Є навіть такі випадки, коли людей звільняли, у такий тяжкий час позбавляючи їх засобів до існування. Головний потенціал нашого району – це люди, тому районна влада всіляко співпрацює з місцевими адміністраціями та закликає приймати виважені рішення. У тому числі – забезпечувати працівників хоча б мінімальним доходом і давати їм надію на те, що коли війна закінчиться, вони повернуться на їхні робочі місця та продовжать працювати на благо Нікопольщини.
– А як планується відновлювати інфраструктуру та житловий фонд у зруйнованих населених пунктах? Чи вже відомий цей механізм?
– Дане питання не актуальне, допоки не припиняться обстріли нашого району. Звісно, ми готуємо певні проекти щодо майбутнього відновлення, але зараз надто рано про це говорити. Всі ми добре розуміємо, що місцеві бюджети району самотужки не зможуть профінансувати оновлення. Сподіваємося на обласну та загальнодержавну підтримку. Гадаю, що це можуть бути грантові проекти, а також залучення міжнародних коштів.
– Якою є ситуація на тому березі Каховського водосховища, у тимчасово окупованих населених пунктах, звідки ведуться обстріли нашого району?
– Наскільки я володію інформацією, то рашисти готуються до оборони, перетворюючи місто Енергодар та навколишні села в укріпрайони. Також ворог мінує берегову лінію. Психологічна атмосфера там вкрай нездорова – активно працює репресивна машина, яка виявляє людей з проукраїнською позицією та карає кожного, хто підтримує Україну.
Разом з тим, тактика ведення бойових дій рашистами протягом 6 місяців ніяк не змінилася. У Нікополі, наприклад, немає жодного району, який би не постраждав від ворожих дій окупантів. Вони обстрілюють житлові квартали, сквери. Це ніщо інше, ніж тактика терору. Паралельно з обстрілами ворог активно застосовує інформаційно-психологічні операції, спрямовані на підвищення соціальної напруги серед населення. Тобто росіяни хочуть вчинити розкол суспільства всередині країни, що врешті, за їхніми сподіваннями, повинно змусити владу сісти за стіл переговорів з терористами.
Та щоб там не хотілося ворогу, я сподіваюся, що ми зуміємо вистояти та станемо свідками контрнаступальних дій ЗСУ на Запорізькому напрямку. Дуже хотілося б, щоб їхні наслідки призвели до звільнення тимчасово окупованих територій, що стане запорукою припинення обстрілів Нікопольщини.
– У соцмережах люди часто висловлюють думки стосовно того, що Нікополь стане другим Маріуполем? Що думаєте з цього приводу?
– Насправді, проводити таку аналогію не зовсім вірно. Ми маємо воду, газ, електроенергію, хоч і з перебоями, але вона є. В той же час, люди з Маріуполя позбавлені будь-яких комунальних послуг. Вони, наприклад, набирали воду не з кранів, а з калюж. Окрім того, у нас є природний захист у вигляді Каховського водосховища, яке береже нас від ворога. Ми всі віримо тільки у краще, адже ми не покинуті. Повірте мені: у нас є досить сил та засобів, щоб дати ворогу потужну відсіч, якщо він навіть подумає посунутися на нашу рідну землю.
– Люди дуже переймаються темою скасування пасажирських потягів, які курсували через наш район. Поясніть, чому було прийнято таке рішення?
– Зразу ж акцентую на тому, що цей вимушений крок не був продиктований очікуванням бойових дій чи окупації нашої території. Пояснюю далі. Дивіться, залізнична інфраструктура Нікопольщини вже неодноразово потрапляла під ворожі обстріли. Саме через ці інциденти компанія «Укрзалізниця» прийняла рішення призупинити рух на небезпечній ділянці. Як ви розумієте, нікому не хочеться опинятися в ситуації, коли потяг зупиняється перед перебитою колією чи контактною мережею. І для того, щоб повернути назад, машиністу доводилося витрачати дуже багато часу. А пасажири перебували у небезпечних умовах. Для того, щоб уникнути таких сценаріїв, було вирішено поки не пускати потяги цим маршрутом. Районна влада вже звернулася до залізничників з проханням повернути маршрути, як тільки це дозволить безпекова ситуація. Поки ж, для зручності пасажирів, запущені додаткові електропотяги, якими люди можуть дістатися до Кривого Рогу, а вже там пересісти безпосередньо у потяг, щоб дістатися до того чи іншого міста.
– Цікавить населення і ситуація з водопостачанням та електроенергією. Що можете сказати з цього приводу?
– Давайте почнемо з водопостачання. Наразі маємо пошкодження Каховської ГЕС, і відновити це поки неможливо через те, що цей важливий стратегічний об’єкт перебуває під вогневим контролем окупантів. Через це відбувається безконтрольний злив води. Але на сьогоднішній день проводиться комплекс заходів, спрямований на недопущення негативних наслідків, відбувається постійний моніторинг рівня води. Сподіваємося, що внаслідок проведення певних робіт почнеться наповнення водосховища. Не стану приховувати: є ризик оголення водозаборів у Мирівській та Червоногригорівській громадах. Нікополь зараз займається профілактичними заходами. Та найголовніше те, що на сьогодні ця проблема гостро не стоїть, і основна маса населення забезпечена питною водою.
Тепер щодо електропостачання. Треба розуміти, що є генерація, і є обладнання, через які електроенергія потрапляє у мережу, а потім до споживачів – це трансформатори. Ворог, обстрілюючи інфраструктуру, цілить саме у трансформаторні підстанції, які знаходяться біля генеруючих потужностей. І ми, маючи цілу генерацію, але не маючи трансформаторних потужностей, не можемо отримати потрібний обсяг електроенергії. І коли в мережі зменшується кількість генерації, а кількість споживачів залишається сталою, падає частота напруги та сама напруга. І саме для того, щоб не допустити вимкнення всієї системи, підприємство «Укренерго» надає ліміти споживання. Хочу відзначити, що на прибережні території маємо збільшений ліміт через те, що житловий фонд там опалюється саме електрикою.
Нагадаю також, що першоджерелом всіх проблем з електроенергією є збройна агресія рф. А ось працівники ДТЕК роблять все можливе, щоб налагодити постачання світла та тепла до наших осель.
– Розкажіть мешканцям району, хто, де і як може отримати гуманітарну допомогу?
– Перш за все, відзначу, що районна військова адміністрація співпрацює та домовляється з фондами або волонтерськими організаціями про надання продуктових наборів на нашій території. Ми разом намагаємося систематизувати таку діяльність та допомагаємо налагодженню видачі необхідних речей людям. Отримати їх можуть не тільки внутрішньо переміщені особи, але й люди, з так званих, вразливих категорій населення, які опинилися у складних життєвих обставинах.
– Поясніть, з чим пов’язане те, що комендантська година розпочинається о 20.00?
– Такий час визначений не просто так. Це зроблено на вимогу правоохоронних органів та водіїв. Таким чином, дотримуючись комендантської години, ми можемо впорядкувати рух автомобілів та пішоходів у темний час доби. Також, враховуючи близьку відстань до зони проведення бойових дій, маємо бути уважними щодо появи на території ворожих диверсійно-розвідувальних груп, шпигунів чи людей, які кличуть «руський мір», ведуть розвідку стосовно об’єктів інфраструктури.
Не працює й вуличне освітлення. Адже ми не збираємося полегшувати ворогу задачу з обстрілу наших територій. Насправді, розрахунок гармати на протилежному березі зараз бачить темну пляму, але якщо буде світло, то стріляти будуть саме туди.
– Не менш актуальним стало питання про роботу нотаріусів у населених пунктах прибережних територій. Чому ми маємо закриті реєстри?
– Є певні нормативні документи, які обмежують роботу реєстрів на територіях, де ведуться бойові дії. Все почалося з Нікополя і розповсюдилося далі по територіях. Це рішення держави розраховане на те, щоб захистити реєстри, а також персональні дані людей від ворога. Адже, отримавши доступ до реєстрів нерухомості чи земельних, окупанти можуть вчинити незаконні дії чи викрасти персональні дані.
Районна влада спілкувалася з нотаріусами, і наші юристи вже готують спільне звернення до Кабміну та Міністерства юстиції з проханням врахувати те, що фізично ворог на нашу територію не зайде, і тому посприяти якнайшвидшому поновленню роботи реєстрів.
– Реабілітаційні центри – як допомога військовим. Є ідеї, думки, плани щодо цього?
– Ми обговорюємо це питання на рівні обласної адміністрації. Розуміння полягає в тому, що на кожній території будуть створені відповідні центри, саме для психологічної реабілітації. Крім того, що наші військові, які пройшли через пекло бойових дій, повернуться з війни фізично, їм буде потрібна і психологічна допомога, вихід з важкого стану. Цим будуть займатися спеціалісти саме у цих реабілітаційних центрах.
Насамкінець Євген Вячеславович закликав мешканців Нікопольщини користуватися виключно офіційними джерелами інформації, і якщо виникають питання, то порадив задати їх у коментарях, а не шукати скрізь зраду:
– Всі керівники на території, працює поліція. Протягом всього часу, поки триває війна, ми не дали жодних підстав для того, щоб люди сумнівалися у нашій проукраїнській позиції і спрямуванні всіх зусиль на захист району. Тож, ще раз закликаю всіх не реагувати на ворожі провокації, бути витриманими, толерантними та разом наближати нашу спільну Перемогу!
Вважаємо, що Євген Вячеславович досить компетентно та вичерпно відповів на запитання наших колег. Акценти, на яких зараз тримається життя району, абсолютно зрозумілі. Їх враховує військова адміністрація, маємо дотримуватись і ми з Вами. Віримо у те, що вже зовсім скоро наші ЗСУ звільнять кожен клаптик української землі, та повернуть мир у наші міста і села! Тримаємося разом, допомагаємо один одному та знаємо: нас не здолати! Перемога буде 100% за Україною!
