«Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі…»
Саме такими рядками поета, журналіста, політичного і державного діяча, публіциста, редактора багатьох газет та видань Василя Еллана-Блакитного (1894 — 1925) можна описати прагнення українських незламних воїнів захистити Незалежність неньки-Батьківщини. Наші Герої до останнього подиху відчайдушно протистоять навалі російської орди.
Автор цієї цитати мав відмінний від більшовицького погляд на національне питання українців, брав активну участь у революційних організаціях та “лівих” політичних рухах. Еллан-Блакитний завжди переймався національною культурою, закликав визначити українську мову “мовою Жовтня”, маючи на увазі широке її впровадження в усі сфери державного й суспільного життя, а це була доволі небезпечна ініціатива для тогочасного політичного устрою. В цілому, все коротке життя поета пройшло в боротьбі та самопожертві, було присвячене служінню національним інтересам українського народу.
