Важкі спогади та подяка чорнобильцям
Сьогодні 36-та річниця катастрофи на Чорнобильській АЕС. Цьогоріч, у звʼязку з воєнним часом, всі масові заходи з цього приводу у Покрові були скасовані. Але з нагоди скорботної дати в історії нашої країни на тематичну зустріч були запрошені найактивніші ветерани Чорнобиля. Гостей приймали в арт-центрі міської бібліотеки.
До уваги присутніх ведучий Дмитро Горобій представив свою пронизливу відеопрезентацію, присвячену памʼяті про наймасштабнішу трагедію людства та героїчному подвигу ліквідаторів:
— Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогу ціну…
Урочисту церемонію нагородження героїв-ліквідаторів з нагоди пам’ятної дати провела заступник міського голови Ганна Відяєва. Так, Подяками міського голови, за популяризацію військово-патріотичного виховання підростаючого покоління, соціальний захист чорнобильців, активну життєву позицію та у звʼязку з 36 роковинами чорнобильської катастрофи, були нагороджені: Сергій Добрида (наш колега, водій технологічних перевезень Автотранспортного цеху), Андрій Туркуман, Микола Приходько та Олександр Краснокутський.
Хвилиною мовчання вшанували памʼять загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Після цього слово надали голові громадської організації «Союз Чорнобиль», ліквідатору Юрію Середі:
– Від імені нашої організації, всіх чорнобильців, хочу подякувати за те, що в такий непростий час наша міська влада, на чолі з Олександром Шаповалом, надала допомогу 80 чорнобильцям, в тому числі тяжкохворим, вдовам, дітям та нашим активістам. Спасибі також керівництву та профспілковому комітету Покровського гірничо-збагачувального комбінату за підтримку.
Профспілка нашого підприємства, на чолі з Євгеном Запускаловим, завжди підтримує осередок чорнобильців та наших працівників-ліквідаторів. Цьогоріч з нагоди памʼятної дати теж було виділено грошову допомогу у розмірі понад 5 тисяч гривень.
Честь і шана нашим рятівникам
Ми завжди памʼятатимемо подвиг ліквідаторів, наших земляків, які самовіддано та героїчно приборкували радіаційне пекло, тим самим подарували нам можливість жити у безпечному середовищі та дихати чистим повітрям. Покровчани і гості міста протягом дня несуть квіти до пам’ятного знаку «Землякам, які в ім’я життя пройшли скрізь полум’я Чорнобиля». Біля нього зібралися і наші шановні чорнобильці.
Юрій Середа, звертаючись до своїх побратимів, побажав їм міцного здоровʼя і найголовнішого – миру.
Від імені народного депутата Дениса Германа вручив грошові нагороди активістам-чорнобильцям. Їх отримали Петро Рудь, Віктор Павлюк та Віктор Фетісов.
Своїми словами присутніх розчулила розчулила дружина ліквідатора Ольга Середа:
– Сьогодні наші гіркі спогади — це вже історія. За 36 років з життя пішли 277 наших земляків, лише за минулий рік — 10 ліквідаторів…
Після хвилини мовчання та покладання квітів на знак пошани загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС, зробили традиційне загальне фото на згадку.
З ліквідаторів у волонтери
Сьогодні ми згадуємо трагічну подію, яка стала “чорною сторінкою” в історії нашої держави на тлі кривавої широкомасштабної війни, з якою в наш дім вдерлася росія. Як 36 років тому, так і зараз наші герої-чорнобильці не можуть стояти осторонь, тому роблять все можливе, аби і цього разу захистити країну та свій народ.
– Ми вдячні нашим Збройним Силам, Територіальній обороні, міській владі за те, що у нас відносно спокійно. Ми не можемо тримати в руках зброю, тому волонтеримо. 27-28 лютого наша організація “Союз Чорнобиль” зібрала понад 10 тисяч гривень та купили ліки, які передали 93-й бригаді і в наш територіальний центр. На цьому не зупинялися, продовжили збір коштів та перерахували 17 тисяч гривень до фонду Територіальної оборони міста. Збирали речі, продукти, консервацію для вимушених переселенців. До нас звернулися волонтери з Дніпра і повідомили, що поранені, які перебувають в лікарні імені Мечникова, потребують комплектів спідньої білизни, капців, іншого одягу та предметів першої необхідності. Тому маємо змогу знову бути корисними і зробити благодійний внесок для наших мужніх Захисників. Організація збирає допомогу на базі своєї приймальні. Ми підставляємо своє плече разом з усіма. Разом – ми сила, ПЕРЕМОГА буде за нами! – переконана Ольга Середа.
Експертна думка про війну та ядерну зброю. Незламна віра у ПЕРЕМОГУ
Останнім часом російські політики почали все частіше нагадувати світу про те, що у них є ядерна зброя, і не виключають можливості її застосування, не тільки в Україні, а й погрожують вдарити по іншим країнам ЄС та НАТО. Це викликає занепокоєння у суспільстві. Тому ми запитали у голови громадської організації “Союз Чорнобиль”, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Юрія Середи його думку з цього приводу.
Юрій Дмитрович почав розмову про те, як окупанти, захопивши Чорнобильську АЕС, окопувались в рудому лісі:
– У них була карта чорнобильської зони 1979 року, без відомостей про радіаційне забруднення. Тільки так можна пояснити безглузді дії росіян у рудому лісі. Вони окопувались там, де є могильники, захоронення радіоактивної техніки, а це рівносильно самогубству. Я вважаю, що застосування ядерної зброї, чим зараз погрожує світу росія – це найгірший розвиток подій, бо означатиме кінець людства. Я думаю цього не станеться, бо тоді згине і “держава-освободітєль”, а вона цього явно не планує.
Паралелі між Чорнобильською трагедією та війною в Україні “ЗМ” проводили і під час розмови з ліквідатом Олександром Краснокутським. У 1987 році чоловік провів в зоні відчуження 3 місяці, з липня по вересень, у якості водія. Він кожного дня перевозив на станцію ліквідаторів, які виконували роботи по дезактивації.
– Я бачив перед собою страшну картину: природа, ліс, будинки – все навколо нагадувало згарище, було чорним після ураження вбивчою радіацією. Хати стояли порожні та розбиті. Коли я це бачив, відчував спустошеність, важко було усвідомлювати, що тут колись жили люди і в один момент все втратили.
На жаль, горе знову спіткало Україну, яка зараз потерпає від війни. Українські захисники знають, хто є загарбниками на нашій землі, бачать, хто по ним стріляє. Ми у свій час боролися з невидимим ворогом і напевне не знали, якими будуть наслідки цієї боротьби.
Олександр Анатолійович жене від себе думки про ймовірність ядерної атаки з боку росії, вірить тільки у краще – в ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ:
– Я весь час підтримую звʼязок із трьома своїми однокласниками, які зараз на фронті відважно бʼються за Донеччину та боронять Чернігівщину. Знаю, на наших військових можна покластися, я навіть не сумніваюся, що ми Переможемо!
Ми теж не сумніваємось, шановний ліквідаторе! Віримо та підтримуємо наші Збройні Сили! Безмежно дякуємо Вам за те, що подарували життя сучасному поколінню, котре наслідує Ваш героїчний приклад!
