Покровський ГЗК вже майже рік не працює на повну потужність. З 1-го листопада 2023 року підприємство призупинило свою виробничу діяльність через значне підвищення вартості електроенергії та відсутність водопостачання, яке надходило до виробничих підрозділів з Каховського водосховища. І перша, і друга причини зупинки комбінату – це наслідки повномасштабної війни, яку росія розгорнула на території України. На жаль, у 2024 році ситуація для підприємств гірничодобувної промисловості не покращилась: електроенергія не стала дешевшою, тому висока собівартість продукції позбавила їх конкурентоспроможності на ринку. В таких реаліях сьогодні живе і наш комбінат: за відсутності основного виробництва та збуту готової продукції, одним з важливих джерел доходу підприємства стала реалізація металобрухту. Б/в метал також служить важливим ресурсом для започаткування нових проектів.
Цегельний завод. З початком війни питання заготівлі та реалізації металобрухту стало нагальним для нашого підприємства. Аби зрозуміти, які запаси має комбінат, на його території була проведена інвентаризація всіх об’єктів та обладнання, які не задіяні у виробництві. Одним з таких став цегельний завод, який був частково збудований багато років тому, але так і не введений в експлуатацію. На його території і розгорнулась повсякденна робота з розбирання металоконструкцій силами бригад ремонтно-механічного цеху. Частина видобутого металу відвантажується споживачам – це один зі способів заробітку підприємства та виживання у важких реаліях сьогодення. Інша частина металу використовується для зміцнення існуючих виробничих потужностей та будівництва нових об’єктів.
Оптимізація потужностей збагачувального комплексу. За словами Голови правління АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» Сергія Шуваєва, після підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС наше підприємство втратило значне джерело водопостачання для Чкаловської збагачувальної фабрики (ЧЗФ). Після такої суттєвої втрати постачальників води для Олександрівської та Чкаловської фабрик залишилось всього два – Олександрівський та Покровський кар’єри. Одразу стало зрозуміло, що цих запасів не вистачить для забезпечення повноцінної роботи двох фабрик. Тому, проаналізувавши ситуацію і ринок карбонатного концентрату, який не передбачає великих об’ємів реалізації для підприємства у найближчий час, було прийняте рішення про оптимізацію карбонатного комплексу. Таким чином, Олександрівська збагачувальна фабрика (ОЗФ) припинила свою діяльність. Натомість карбонатний концентрат випускатимуть на ЧЗФ, де вже стартувала відповідна реконструкція.
Наразі на території ОЗФ відбувається демонтаж обладнання. Важливе і цінне для виробництва карбонату транспортують на ЧЗФ, непридатне для використання – спрямовують на виготовлення нових металевих конструкцій або відправляють на металобрухт. До зазначених робіт вже залучено бригади працівників фабрики та РМЦ.
Таку масштабну і важливу роботу з демонтажу металоконструкцій та їх подальшого розподілення за призначенням контролює головний інженер підприємства Юрій Коркодола. Разом з ним та головним механіком Віталієм Ємельяновим під час виробничої наради ми на власні очі побачили, звідки береться металобрухт і куди він спрямовується.
Ліквідація, застосування та реалізація металобрухту. Побувавши на території Олександрівської фабрики, ми попрямували до водошламового господарства ОЗФ, яке забезпечувало водою цю фабрику, а також Богданівську та Дільницію магнітної сепарації №1 (ДМС-1). За словами Юрія Коркодоли, в перспективі на цьому напрямку в роботі залишиться лише БЗАФ, тому необхідності у збереженні всього комплексу обладнання немає. Саме з цієї причини незадіяне обладнання демонтується і буде використовуватись на інших об’єктах. Частково його покладуть в основу нового водогону «Олександрівський кар’єр – ЧЗФ», вибракувана частина піде на металобрухт, а залишок буде виставлений на продаж.
У свою чергу, на території БЗАФ триває демонтаж батарейного циклону, який вже відпрацював своє і не буде задіяний у виробництві. Не придатне до експлуатації обладнання і об’єкти ДМС-1 також розбирають, а видобутий метал сортують за призначенням.
Як пояснює Віталій Ємельянов, після демонтажу придатні і міцні металеві конструкції та обладнання відправляють в РМЦ. Тут на ділянці з ремонту та виготовлення металоконструкцій електрогазозварники, під керівництвом начальника Едуарда Бахтіна, зварюють нові деталі з б/в металу і підганяють існуючі під потрібні параметри для залучення у подальшому виробництві та будівництві нових об’єктів. Один з них – водогін, який зараз прокладають з Олександрівського кар’єру до ЧЗФ.
Фінальним пунктом призначення під час виїзної наради став склад металобрухту, куди звозиться весь б/в метал, не придатний для використання у виробничому процесі Покровського ГЗК. На території складу відбувається його підготовка та завантаження у вагони для реалізації.
Виручені від продажу металобрухту кошти спрямовують на виплату заробітної плати трудовому колективу, у тому числі і військовим, посилення постів охорони, будівництво об’єктів енергогенерації, реконструкцію та модернізацію потужностей під комплекс нових виробничих процесів.
