Смуток, спустошення, щемливий біль… Сьогодні, 4-го липня, Покров і наше підприємство проводжали в останню путь свого Захисника – молодшого сержанта, старшого водія стрілецького відділення стрілецького взводу 45-річного Олександра КОЧЕРГІНА.
Олександр Сергійович у цивільному житті працював на комбінаті в Службі охорони. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів його мобілізували у військо. Наш мужній колега боронив Батьківщину від російських окупантів на різних напрямках фронту. Його життя обірвалось під час виконання бойового завдання на Харківщині…
Вишикувавшись коридором пошани, під жовто-блакитними стягами разом з рідними Героя проводжали в останню земну путь його бойові побратими, колеги, друзі, близькі та всі небайдужі містяни.
Під час траурної церемонії благочинний Православної Церкви України міста Покров, протоієрей Іван Назарик у своїй промові зазначив:
– Наші Воїни віддають найцінніше заради того, щоб наші діти, внуки, правнуки жили під мирним українським небом на нашій Богом даній землі, де не буде війни… І ми твердо віримо, що ми здолаємо жорстоких ворогів, Господь допоможе нам. Вічна памʼять Воїну Олександру, вічна памʼять всім нашим Воїнам, які віддали життя за Україну.
У нашого Героя залишилася дружина Тетяна, яка працює на Богданівській збагачувально-агломераційній фабриці, та двоє синів. Тепер їхній Захисник ангелом-охоронцем оберігатиме своїх найдорожчих з небес…
Немає слів, які б могли втамувати нестримний біль рідних, що розриває серце на шматки. Це втрата, з якою неможливо змиритися.
З величезною скорботою колеги згадують Олександра як надійного друга, добру та гідну людину, зі своє твердою позицією та власним поглядом на життя.
Колектив Покровського ГЗК висловлює щирі співчуття родині мужнього Воїна.
Вічна шана та світла пам’ять Герою! Безмежна вдячність за подвиг заради нашого мирного майбутнього.