Сьогодні, 24-го червня, гіркі сльози від болю втрати знову лилися на бульварі Шевченка… Покровчани прощалися зі своїм земляком, начальником караулу 44-ї державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС – 28-річним НЕЧИПОРЕНКОМ Миколою Миколайовичем.
Для Миколи порятунок людей був не лише професійним обовʼязком, а й сенсом життя, справжнім покликанням, особливо під час війни.
Атака по населеному пункту Нікопольського району, яку російські окупанти здійснили 8-го червня 2024 року, стала фатальною для нашого надзвичайника. Тоді на місце влучання невідкладно прибув караул ДСНС місцевої пожежно-рятувальної частини, у складі якої був і Микола Нечипоренко. Він отримав тяжкі травми внаслідок підступного повторного ворожого удару з БпЛА. 22-го червня хоробре серце Героя-Рятувальника зупинилося…
Віддати шану мужньому рятувальнику прийшли колеги по службі, представники влади, рідні, друзі, близькі та всі небайдужі містяни. Біля підніжжя кобзаря, люди вклонялися його подвигу та дякували за самовіддану службу.
Панахиду за упокій душі рятувальника відслужив благочинний Православної церкви України м. Покров протоієрей Іван Назарик.
Щирі співчуття рідним…
Світла памʼять Герою-Рятувальнику! Він до останнього подиху був вірний своїй благородній місії.
За матеріалами прес-служби міського голови
