5-го грудня в Україні та всьому світі відзначають Міжнародний день волонтера. У перекладі з англійської мови слово «волонтер» означає добровільний помічник. Особливого значення це поняття набуло під час повномасштабної війни. Адже волонтери міцно тримають свій фронт, забезпечуючи надійний тил нашим Збройним силам, а також тим цивільним, чиї долі обпалила війна.
З початку війни волонтерами стало чимало українців, які прагнули бодай чимось допомогти, коли країна, її армія та цивільні люди потерпали від жахливих наслідків війни. Серед них — студенти і пенсіонери, вчителі та бізнесмени, освітяни, актори, лікарі металурги, навіть – діти, які спрямували всі свої зусилля, щоб допомогти Захисникам. Вони шукають бронежилети, дрони та тепловізори для наших Захисників. Відкривають збори на байрактари та супутник для ЗСУ. Також плетуть маскувальні сітки, співають. Малюють, готують смаколики. Знаходять потрібні ліки та здають кров для поранених воїнів. І це ще далеко не весь перелік того, чим займаються українські волонтери. До волонтерського фронту з перших днів війни приєднався і наш колега — машиніст гідравлічного екскаватора колони кар’єрно-дорожньої техніки автотранспортного цеху і, за сумісництвом, — власник «Кінного двору» Микола Касьянов.
Благодійник з 10-річним досвідом
Як розповів Микола, волонтерити він розпочав ще у 2014 році, коли рф почала шматувати Донбас. Саме тоді у нього й виникла думка про те, що українським Захисникам потрібна допомога. Для цього він разом з однодумцями поставили столик біля універмагу з проханням приносити речі для фронту. І пересічні мешканці міста, почали нести теплі речі, ліки та їжу нашим Захисникам. За словами Миколи Касьянова, їхня благородна місія тривала десь з півроку, поки держава не стабілізувала ситуацію із забезпеченням ЗСУ. Таким чином, розпочався його волонтерський шлях, яким він крокує вже майже 10 років.
Повномасштабна війна стала потужним поштовхом до волонтерства
У 2022-му, коли країну сколихнула повномасштабна війна, Микола зрозумів, що надзвичайно хоче допомагати нашим воїнам. У першу чергу він підтримує бригаду його брата Андрія, який захищає кордони України на Харківському напрямку, а також інші військові підрозділи.
У 2023 році він разом з однодумцями зміг досягнути чималих результатів на волонтерській ниві. Його помічниками стали Володимир Двойцов, Даша та Євген Астаф’єви, підприємство «УніверсалСервіс», котрі фінансово допомагають закривати збори на придбання необхідних речей для наших Захисників.
Свій внесок в успіх благородної справи роблять і улюбленці Миколи – його коні. Він часто влаштовує день відкритих дверей у своєму «Кінному дворі», куди запрошує відвідувачів, які можуть покататися на конях, поласувати смачними українськими національними стравами і просто відпочити на природі та зарядитися позитивними емоціями. Зібрані кошти чоловік скеровує на придбання корисностей для військових.
Микола розповів нам про деякі результати його роботи, а саме про те, що вдалося придбати та передати на фронт протягом 2023 року.
– Спільними зусиллями ми змогли зібрати кошти на придбання автівок (Пікап, Нива), які були передані 124-й та 92-й бригаді. Також купували генератори та старлінки, відвозили хлопцям чимало продуктів харчування. Якщо раніше ми все це самі відвозили на фронт, то зараз хлопці, які приїздять у відпустку, забирають наші посилки з собою, — розповідає Микола Касьянов.
Волонтер допомагає не лише військовим, але й цивільним українцям, які стали заручниками війни. Так влітку, коли окупанти вчинили теракт на дамбі Каховської ГЕС, позбавивши мешканців Херсонщини доступу до води, Микола разом з товаришами оголосили про збір питної бутильованої води. Таким чином, завдяки зусиллям небайдужих покровчан (які теж, до речі, знаходилися не в кращому становищі), змогли зібрати два мікроавтобуси води, відвезти її до сусіднього регіону.
Війна триває, тож існують актуальні задачі
Наразі перед волонтером стоїть чимало актуальних питань, які потребують негайного вирішення. Так треба дозбирати фінанси для придбання «Газелі» для 113-ї ремонтної бригади. Микола вже знайшов підходящий варіант. Говорить, що кузов авто обладнаний спеціальною «термобудкою». Там можна поставити пічку, облаштувати ліжко та погрітися. Це дуже важливо для воїнів в холодну пору року.
Ще один пункт – придбання пристрою нічного бачення для 93-ї бригади. Бійцям ж 92-ї дуже потрібен Пікап. Ця техніка допоможе їм ще більш якісно виконувати бойові задачі.
«Люди втомилися від війни та донатів на ЗСУ»
– Зараз, з плином часу та серйозними викликами війни, з якими зіткнулися люди, збори на необхідні речі просуваються надзвичайно повільно. Я викладаю пости в соцмережі з закликом допомогти грошима на придбання тієї чи іншої потрібної для армії речі, але збір рухається дуже важко. Люди втомилися від війни. Вони бачать, що керівництво країни переймається питаннями укладання бруківки та будівництвом стадіонів замість того, щоб посилювати нашу армію. Виходить, хлопці покинуті напризволяще. Та я особисто з таким не згоден, тому роблю все, щоб забезпечувати рідних мені людей та земляків, які захищають нас на фронті, – емоційно ділиться Микола.
Попри такі не дуже райдужні настрої в суспільстві наш співрозмовник твердо впевнений, що волонтерством потрібно продовжувати займатись. Адже тільки так ми зможемо крок за кроком ставати все ближче до нашої найзаповітнішої мрії – Перемоги.
Зараз, коли стало холодно, за словами Миколи, фронт потребує наступного:
Теплих речей,
Хімічних грілок,
Окопних свічок,
Противірусних ліків.
Він впевнений, що небайдужі покровчани й надалі будуть долучатися та допомагати нашим мужнім бійцям тримати оборону України і метр за метром повертати рідну землю. Ось реквізити для допомоги:
5168752017044804 — ПриватБанк.
4441111130509171 – Монобанк.
«У мене один шлях – до Перемоги!»
Микола Касьянов зізнається, що іноді він також відчуває моральну втому. Але після миттєвостей такої звичайної людської слабкості розуміє, що хлопцям, які знаходяться на фронті, набагато важче, ніж нам. Тому бере себе в руки і продовжує волонтерити:
– Зупинятися в жодному випадку не можна. Просто уявіть, що станеться, якщо через відсутність необхідних на війні речей зупиняться хлопці? Не хочеться навіть думати про таке. Тому я вважаю, що відступати мені нікуди. У мене один шлях – до Перемоги! І я зі своєї сторони докладу максимум зусиль для досягнення цієї мети!
Наостанок чоловік звернувся зі словами привітань до своїх колег по волонтерській ниві:
– У цей важливий день бажаю всім здоров’я, незламного духу та наснаги. Вперед і тільки вперед! Адже ми у себе вдома тільки завдяки нашим ЗСУ, які оберігають всіх українців від ворогів ціною свого здоров’я та життя. Тож, давайте цінувати це і допомагати хлопцям!
Ми приєднуємось до побажань Миколи Касьянова і дякуємо волонтерам за їхню безкорисливу працю на благо відновлення миру в Україні. Говоримо спасибі за щиру допомогу військовим та всім, хто її потребує! Щастя вам, процвітання, життєвої енергії та реалізації всього запланованого!
Олександрина ЛЕЩЕНКО
