29-го жовтня в Україні відзначають День автомобіліста. Це свято не лише водіїв, а й всіх працівників і ветеранів дорожньо-транспортної галузі в цілому. Якщо говорити про наш комбінат, то це свято є професійним для працівників Автотранспортного цеху. А серед його заслужених ветеранів, котрі десятки років присвятили улюбленій справі, — наші шановні Леонід Дмитрович Чепінський та Іван Тимофійович Лісовий. Вони потоваришували ще в дитинстві, і продовжують дружити все життя, завжди підтримуючи один одного. 2023-й рік став для наших поважних ветеранів визначним, бо вони досягли чергового ювілейного рубежу – відсвяткували своє 85-річчя. Напередодні професійного свята автомобілістів ми вирішили згадати цих визначних ветеранів, які зробили великий внесок у розвиток комбінату.
Леонід Чепінський: заслужений ветеран комбінату, багаторічний профлідер та просто життєрадісна людина
Леонід Дмитрович став свідком багатьох історичних подій. Разом з тим на його долю випало чимало випробувань. Та він проходив їх з гідністю, завжди при цьому залишаючись гідною людиною.
Леонід Чепінський рано розпочав свою трудову діяльність. Після 7 класу працював у колгоспі та на станції «Чортомлик». Далі трудова стежка завела його на будівництво дамби 8-ї споруди. Там хлопець став учнем автослюсаря. Тільки-но об’єкт здали в експлуатацію, перспективного спеціаліста перевели в автоколону ім.Орджонікідзе, яка розташовувалася в с.Рудник. Трохи згодом цілеспрямований юнак очолив бригаду слюсарів.
Після служби в армії наш ювіляр повернувся до рідного міста та вступив до гірничого технікуму, на спеціальність «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». Отримавши диплом молодого спеціаліста, розпочав свій впевнений шлях професійними сходами: працював майстром, старшим майстром, заступником начальника колони з технічної частини та начальником автомайстерень.
Він дуже любив свою роботу, і вона відповідала йому взаємністю. Приходив найпершим, щоб провести огляд та перевірити справність автотехніки колони. Окрім цього, Леонід Дмитрович активно займався раціоналізаторством та втілював у життя найсміливіші виробничі ідеї. До речі, деякі з них до сьогоднішнього дня допомагають в роботі працівникам АТЦ.
Та не лише роботою жив Леонід Чепінський. Багато свого часу він приділяв громадській діяльності. За доброзичливе ставлення до людей, всебічну підтримку та небайдужість його неодноразово обирали до профспілкової організації рідного АТЦ. Протягом 15 років він очолював цеховий комітет, опікуючись покращенням умов праці, питаннями організації оздоровлення та дозвілля автомобілістів.
За свою активну життєву позицію, трудові заслуги та внесок у профспілкову роботу фотографія Леоніда Чепінського неодноразово прикрашала Дошку пошани нашого гірничо-збагачувального комбінату. Він був відзначений урядовими нагородами, отримав орден «Знак пошани» та велику кількість трудових відзнак.
Нашому ювіляру також пощастило зустріти «свою людину». Разом з коханою дружиною Євдокією вони живуть в любові та злагоді вже понад 60 років. Подружжя виховало сина Юрія, котрий продовжив справу батька, і працює заступником голови профспілкового комітету нашого комбінату.
Не дивлячись на поважний вік, Леонід Дмитрович завжди радо зустрічає гостей на порозі свого дому та не втрачає можливості заспівати гарних пісень, підняти настрій всім присутнім.
Іван Лісовий має свою формулу довголіття
Іван Тимофійович Лісовий – ветеран, який до сьогодні переймається проблемами виробництва. Будучи позитивною людиною, він завжди поспішає на допомогу тим, хто її потребує. А ще він щиро закоханий у життя. Ця, здавалося б, проста, але водночас складна формула, є секретом його довголіття.
Наш ювіляр розпочав свою трудову діяльність у далекому 1956 році. Саме тоді він влаштувався електриком в автоколону №4. Молодий спеціаліст бездоганно справлявся із завданнями і з ентузіазмом вчився новому. Саме тому Іван Лісовий поступово досягав професійних вершин: спочатку йому довірили посаду слюсаря-бригадира, потім – майстра колони. Скрізь він працював зі 100% віддачою, а також не забував виявляти турботу про людей. Саме на роботі він познайомився зі своєю дружиною Ольгою, яка вчилася у нього особливостям ремонту електрообладнання.
Наступним етапом у житті Івана Тимофійовича стала профспілкова діяльність. У 1978 році його обрали головою цехового комітету АТЦ. Під його компетентним керівництвом профспілкова організація стала найкращою на підприємстві. У своїй діяльності він завжди приділяв багато уваги питанням охорони праці та безпеки людей.
Іван Лісовий 10 років пропрацював головою цехового комітету, після чого піднявся на сходинку вище – став заступником голови профспілки комбінату. Цій діяльності він присвятив 11 років свого життя. На відповідальній посаді Іван Тимофійович займався соціально-культурним розвитком підприємства – переймався роботою дитсадків, дитячого оздоровчого табору, а також санаторію-профілакторію.
На заслужений відпочинок наш ювіляр вийшов у 1999 році. За його наполегливу працю неодноразово отримував почесні нагороди: «Знак пошани», медалі «Ветеран праці» та «За трудову діяльність» тощо.
Перебуваючи на пенсії, Іван Тимофійович продовжує займатися господарством у рідному селі, об’єднує навколо себе свою велику і дружню родину. Величезною підтримкою у житті ветерана є його доньки – Валентина та Наталія, котрі оточують тата турботою й увагою. Вони стали продовженням трудової династії Лісових на нашому підприємстві. Радують дідуся своїми досягненнями й онуки та правнуки.
Напередолні Дня автомобіліста ми б хотіли привітати наших дорогих ветеранів з професійним святом та ювілейними датами. Висловлюємо щиру вдячність, від імені колективу всього підприємства та профспілкового комітету, за багаторічну невтомну працю на благо рідного комбінату. Бажаємо міцного здоров’я ще на довгі роки, життєвої вдачі та наснаги, родинного тепла та затишку і, звісно, — мирного неба над нашою Україною!
Підготувала Олександрина ЛЕЩЕНКО
