Покровський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів (далі Центр) – сучасний заклад професійно-технічної освіти, один з кращих не тільки в нашій області, а й в усій Україні. Задля того, щоб зберігати та примножувати цей статус, щоденно працює дружня команда професіоналів, яка налічує 65 компетентних знавців своєї справи. Очолює колектив досвідчений педагог з майже 40-річним стажем роботи, «Відмінник освіти» – Наталія Дяченко. Саме під опікою цих наставників черпають нові знання та мудрість понад 300 учнів закладу. Цьогоріч вони навчаються за змішаною формою. Що це означає і які пріоритетні завдання ставить перед собою колектив конкурентоспроможного і сучасного закладу профтехосвіти Покрова – «ЗМ» дізнавались, завітавши до них у гості.
У тісній співпраці з комбінатом
Навіть під час війни для Покровського гірничо-збагачувального комбінату питання комплектування виробничих підрозділів молодими та перспективними спеціалістами залишається актуальним. Тому співпраця з Центром продовжується і цьогоріч.
За словами Наталії Дяченко, Центр навіть під час війни не скаржиться на нестачу учнів. У цьому навчальному році набрали 128 першокурсників, а загалом у стінах закладу навчається 337 здобувачів профтехосвіти, серед яких 6-ро – це переселенці. Варто зазначити, що найбільш популярними професіями для вступників після 9 класу є кухар, електрослюсар та електрогазозварник. Для груп на базі 11-х класів у нинішньому році відкрили напрямок за новою професією — «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних». До речі, фінансовий напрямок наразі досить актуальний в освітньому просторі, а колектив нашого Центру завжди крокує в ногу з часом, тому днями викладач закладу Зоя Дерій переймала досвід фінансової грамотності під час курсів у Львові. Отже і в нашому Центрі навчатимуть сучасним фінтехнологіям та підприємництву.
А взагалі девіз цього прекрасного освітянського колективу такий: «Ми відкриті до спілкування і завжди у всьому беремо участь».
Варто зазначити, що першою спільною перемогою команди Центру цього року стало «золото» на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти».
Заслуга цієї високої нагороди належить всьому колективу компетентних педагогів, які точно знаходяться на своєму місці і на 100% обізнані у власній справі. Ось фундамент педагогічного складу нашого профтехзакладу: заступник директора з виховної роботи Неля Тарикіна, заступник директора з навчально-виробничої роботи Наталія Троценко, інженер з охорони праці та цивільного захисту, голова профспілкового комітету Віктор Сергієнко, старший майстер Оксана Разгонова, майстер виробничого навчання, викладач професійно-теоретичної підготовки Олена Нагорна, майстер виробничого навчання Олексій Кравченко і методист Ольга Чебаненко. Практично від початку війни до них приєдналась медсестра Олена Терещенко з Бериславського району, яка втекла від війни до нашого міста разом з дітками – 8 та 12 років. Говорить, що у Центрі її прийняли дуже тепло, працюється їй комфортно, колеги завжди простягають руку допомоги за потреби.
Наталія Дяченко дуже пишається своїм колективом. Говорить, що колеги викладаються на максимум задля виховання учнів з активною громадською позицією та благополуччя їхньої альма-матер.
Ще одна невеличка перемога закладу у цьому році – це те, що Центр стане ближчим до області. Раніше заклад підпорядковувався державі, а невдовзі, після завершення всіх юридичних процедур, його передадуть під керування Дніпропетровської обласної ради.
До речі, крім комбінату, наш заклад профтехосвіти має низку укладених угод з іншими підприємствами, а також тісно співпрацює з Центром зайнятості. А ви знали про те, що люди 45+ можуть також стати учнями Центру? Ні? Чесно кажучи, ми теж. Виявляється, що в Україні діє програма з перенавчання людей 45+. Їм держава оплачує ваучери на отримання нової професії, з якими вони приходять до навчальних закладів.
— Вважаємо, що це дуже потрібний крок назустріч людям віком від 45 років. Адже розуміємо, що зараз такій категорії досить не просто знайти роботу за фахом. А от перевчитись і здобути ще одну спеціальність – це прекрасний шанс. Ми вже другий рік поспіль навчаємо кухарів, електрогазозварників та кондитерів за такою держпрограмою, — розповідає керівниця закладу.
А ще вони організовують свята і пізнавальні заходи за участі представників поліції та ДСНС. Живуть, розвиваються, планують і з оптимізмом дивляться у майбутнє. А їхнє майбутнє – це молоде покоління, яке вдихає життя у стіни Центру.
Вони творять на кухні та у виробничих майстернях
Якщо у минулому році Центр працював у дистанційному форматі, то у 2023 вирішили змінити її на змішану. Педагоги говорять, що навчити дитину варити борщ або накладати металеві шви через екран смартфону чи ноутбуку досить важко. Тому, отримавши дозвіл від Дніпропетровської ОВА, у Центрі навчаються та викладають за змішаним форматом.
— Спочатку ми розглядали варіант навчання офлайн, але все ж таки дійшли висновку, що це буде важко в нинішніх неспокійних умовах. У нас, звичайно, є укриття, яке комісійно прийняли. Воно може вмістити всіх учнів та викладачів одночасно, але чи можливо під час тривоги зібрати понад 400 осіб за декілька хвилин в одному місці!? Як на мене, це досить важко. Тому ми вирішили обрати все ж таки змішану форму, під час якої звертаємо особливу увагу на першокурсників. Даємо їм змогу більше часу проводити за партами. Крім того, практичні заняття у нас обов’язково проходять очно. А випускники, які готуються до захисту дипломних робіт, завжди можуть розраховувати на консультації зі своїми кураторами, які відбуваються у стінах закладу, — розповідає Наталія Василівна.
За словами педколективу, у цьому році Центр випускатиме 5 груп, три з яких за професійними напрямками для комбінату: «Електрослюсарі», «Електрогазозварники», «Машиністи екскаватора. Елекстрогазозварники»
Звісно, будучи в гостях, під час навчального процесу, нам було дуже цікаво зустрітись з його здобувачами, тому ми завітали до місць, де проходять їхні практичні заняття.
У виробничій майстерні ми зустріли майбутніх випускників. Вони цьогоріч мають проходити практику на комбінаті, а зараз осягають навички роботи зі зварювальним апаратом під контролем своєї викладачки Олени Баранової — майстра групи №123 «Електрогазозварники. Електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах». Саме ця, на перший погляд, тендітна жінка, навчає майбутніх фахывців особливостям роботи зі зварювальним апаратом. Для цього у майстерні встановлені два агрегати, на яких діти навчаються особливостям робітничої професії та виготовляють свої перші металеві шедеври. До речі, зварювальні апарати для Центру придбало саме наше підприємство.
Під час спілкування з майбутніми зварниками нам стало цікаво, чи збираються вони поповнювати ряди комбінату? Троє з них відгукнулися – Влад Дмитришин, Віталій Бойко та Богдан Ковальчук. Богдан виявився сином нашого колеги – машиніста екскаватора Чкаловського кар’єру №2 Богдана Ковальчука. Приємною було бачити, що його фото на робочому місці прикрашає презентаційний стенд професій, які комбінат пропонує для здобувачів освіти.
Сам Богдан ось, що розповідає про себе:
— Я пішов навчатись за професією електрогазозварника після закінчення 9 класів. Я- творча особистість, мені подобається малювати, а накладання зварювальних швів та виготовлення металевих виробів – це певним чином прояв уяви. Мені ця професія до душі, а робота на комбінаті – приклад наслідування батьківського трудового шляху. Мені дуже подобається.
Побажавши успіхів майбутнім електрогазозварникам, ми відправились до наступної практичної локації – кухні. Активна метушня та неймовірні аромати, які охоплювали приміщення – це результат роботи майбутніх кулінарів. Своїм досвідом у цій тонкій справі з дітьми ділиться їхня наставниця – майстер виробничого навчання Наталія Тхор. Досвідчена кулінарка вже 14 років віддана своїй улюбленій справі. Їй дуже подобається куховарити, чого прагне навчити і своїх підопічних:
— Головне для мене – прищепити учням любов до професії. Радує те, що і діти працюють залюбки, з креативом та старанням підходять до процесів приготування. Я уважно слідкую за послідовністю дій на кухні, виправляю помилки, якщо щось іде не так.
Того дня майбутні кухарі готували тематичні овочеві страви – рагу та суп. Для цього їх розділили на групи, у складі яких кожен виконував свій процес, дотримуючись норм та правил гігієни на кухні. Цікаво те, що готові страви кухарі самі ж і дегустують із своєю наставницею. Разом розбирають, що вдалося, а над чим ще треба попрацювати, аби вдосконалити аромат. У групі навчаються, як дівчата, так і юнаки.
В одного з них Арсенія Боярінцева ми поцікавились, чому хлопець обрав саме таку професію:
— Я прийшов ступати на кухаря, коли дізнався, що не можу здобувати IT-професію після 9-го класу. Згодом не пожалкував, бо зрозумів, що мені дуже близька кухарська справа. У майбутньому мрію розвиватись у професії, працювати шеф-кухарем та відкрити свій ресторан.
У процесі практичної підготовки кухарі Центру долучаються до дуже важливої справи, яка від початку війни стала ще одним фронтом для працівників та учнів Центру. Мова йде про волонтерство…
Допомагають Захисникам та постраждалим від війни
Крім того, що наш Центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів гідно і високо тримає свій освітній фронт, його колектив не відстає й у волонтерстві. З перших днів війни команда профтехзакладу акумулювала свої сили задля допомоги нашим Захисникам. Наталія Дяченко говорить, що підтримували, чим могли. Спочатку возили на блок-пости обіди та смаколики для військових, згодом кулінарні ідеї креативного колективу розширили свою географію.
— Ми вже понад рік збираємось у нашій кулінарній майстерні всі разом, і викладачі, й учні, ліпимо вареники для Захисників. Потім ми їх морозимо і відправляємо за визначеним маршрутом. Передаєм через волонтерів цю смачну, поживну українську страву і засобі гігієни. Зараз, коли Кривий Ріг почали частіше обстрілювати, надаємо допомогу і постраждалим жителям цього «залізного міста», — розповідає директор закладу.
У справі волонтерства комбінат і Центр також дійшли згоди. Вареники, які ліплять працівники освітнього закладу, реалізуються в буфеті нашого підприємства, а зібрані кошти спрямовують на підтримку ЗСУ.
Колектив Центру намагається допомагати всім, кого війна зачепила найбільше – родинам загиблих, переселенцям та соціально вразливим категоріям. Так, нещодавно малий груповий дитячий будинок «Надія» отримав від освітян генератор, що дуже актуально напередодні опалювального сезону.
А ще один значний внесок Центру – це щомісячні перерахування до БФ «Наше місто» для допомоги Захисникам України. Сюди донатять абсолютно всі працівники закладу у розмірі своєї одноденної ставки.
Такі благородні справи – неймовірна підтримка для наших воїнів та родин, постраждалих від війни. Гідні вчинки гідного колективу Центру, який впевнено тримає курс тільки на Перемогу!
Якщо говорити про готовність закладу профтехосвіти Покрова до опалювального сезону, то вона сягає 100%. Центр має свою котельню та забезпечений потужним генератором від міжнародних партнерів. Для організації роботи у сучасних умовах педагоги отримали 28 ноутбуків за ініціативи першої леді Олени Зеленської. А зараз подали інформацію про те, скільки учнів потребують гаджетів для організації нормального освітнього процесу.
Наприкінці нашої зустрічі Наталія Дяченко подякувала нашому підприємству та його керівнику Сергію Шуваєву за продуктивну співпрацю і підтримку. Такі партнерські відносини в плані підготовки молодих кадрів зараз дуже цінні. Адже у важкий час дуже важливо розвивати профтехосвіту, тому що саме її вихідці будуть розбудовувати та підіймати економіку нашої країну після завершення війни.
Наталія ЧЕПЕЦЬ
