На 85 році, через важку хворобу, пішов з життя заслужений педагог, Почесний ветеран України, Почесний громадянин міста Покров, Голова Ради ветеранів, а ще – чудова людина, прекрасний тато, дідусь та прадідусь – БАРШУНІН Микола Олександрович.
Микола Баршунін був людиною слова і діла. Він ніколи нічого не говорив і не робив просто так, завжди з метою, якої досягав, чого б йому це не вартувало. Був великим правдолюбом та борцем за справедливість і до останнього подиху вболівав за свою справу.
Микола Олександрович все своє життя присвятив служінню людям і рідному місту Він зробив величезний внесок у становлення та розвиток освіти у Покрові, особливо професійно-технічного спрямування, мав безліч ювілейних медалей, нагороджений вищим почесним знаком міського голови «За заслуги перед містом», відзначений нагородами за активну життєву позицію та особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мав численні заслуги у галузі освіти та педагогічної науки. Кожна нагорода була для нього дуже цінною, бо вона справді заслужена.
З нашим містом Миколу Баршуніна повʼязала доля, коли він приїхав сюди молодим спеціалістом з дипломом викладача загальнотехнічних дисциплін та фізики у 1971-му. Молодий спеціаліст був вражений красою нашого краю. У міському відділі освіти йому запропонували роботу вчителя. Спочатку Микола Олександрович викладав у школі с. Гірницьке, а в 1972 році йому довірили посаду директора вечірньої школи №2 на Руднику.
Миколі Баршуніну завжди була до душі робота з дітьми і це не дивно, адже такій мудрій, освіченій та обізнаній людині точно було чому навчити підростаюче покоління. У 1975 році він очолив найбільшу школу у нашому місті під номером 4. А в 1978 році саме Микола Олександрович зробив все можливе та неможливе для започаткування навчально-виробничого комбінату у нашому місті. Його було відкрито на базі восьмирічної школи №1 (зараз ДЮСШ ім. Дані Дідіка).
Досвідченого керівника та освітянина, що зарекомендував себе з найкращого боку, у 1979 році призначили завідувачем міського відділу народної освіти. За успішне впровадження дитячої освіти з 6-річного віку Миколу Баршуніна нагородили найціннішою для нього медаллю «А.С. Макаренка», а також нагрудним знаком «Відмінник освіти України».
Завершальним етапом у педагогічній біографії Миколи Олександровича стала посада директора ПТУ №50, де він пропрацював 13 років. Після виходу на заслужений відпочинок Микола Баршунін понад 20 років з честю очолював Раду ветеранів міста. Саме на цій посаді ми з ним і познайомились. З повною відповідальністю можемо сказати, що це була людина слова і честі, з активною громадською та життєвою позицією, великий друг Покровського гірничо-збагачувального комбінату.
Весь колектив нашого підприємства, особисто Голова правління АТ «ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» Сергій Шуваєв, Комітет непрацюючих пенсіонерів, профспілка і редакція газети «За марганець» висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким Миколи Олександровича. Ця людина дійсно залишила свій незабутній слід у земному житті, який ми ніколи не забудемо. У наших серцях Микола Баршунін назавжди залишився гідною, доброю, щирою, людиною, який дійсно любив свій бурхливий ансамбль під назвою «Життя»…
