У цьому році свій подвійний ювілей відзначив наш шановний колега, досвідчений гірник та багаторічний профспілковий лідер, начальник дільниці технічної рекультивації Запорізького кар’єру – Миколай Рижиков. Миколі Олександровичу у травні цього року виповнилось – 60, з них більше 40 років він присвятив роботі на нашому підприємстві. Ця людина дійсно заслуговує на особливу подяку за те, що стільки часу сумлінною працею примножує виробничі здобутки Покровського ГЗК та допомагає людям у якості голови цехової профспілкової організації. Яким був тернистий трудовий шлях Миколи Олександровича, і що чоловік називає своїм справжнім скарбом – читайте у нашій публікації.
Родина Миколи Рижикова приїхала в наше місто з Уралу, ще у 1965 році, тому він вважає його рідним для себе. Спонукала на переїзд перспектива відкриття нових кар’єрів, тобто престижна робота. Батько Миколи Олександровича працював машиністом крану, обслуговував всі кар’єри, а син часто був поряд з ним і спостерігав за процесом видобутку руди. З часом дитячі спостереження та враження переросли у професійний напрямок.
Микола Рижиков прийшов працювати на Покровський ГЗК у 1983 році, тоді обійняв посаду машиніста бульдозеру в цеху рекультивації. З того часу і по сьогоднішній день залишився вірним своєму рідному підрозділу. Професійна стежка з роками розширювалась, а досвід – примножувався. Після бульдозеру він пересів на кермо скрепера, потім став помічником машиніста екскаватору. Гірничим майстром і нарешті – начальником дільниці технічної рекультивації, ким і працює сьогодні.
Гірник нам розповів, що його напрямок роботи – це контроль за технологією відновлення земель після їх відпрацювання кар’єрами. Рекультивація проводить їх ремонт і відновлює родючий шар, а потім повертає у власність держави під сільськогосподарське призначення.
Але не тільки цю важливу місію у своєму підрозділі виконує наш співрозмовник. З перших днів роботи на комбінаті молодий хлопець спортивної статури одразу ж став фізкультурним організатором трудового колективу. Сам Микола Рижиков свого часу займався боротьбою і взагалі цікавився спортом, тому кращої кандидатури на цю посаду не знайшлося. На чолі з ним команда рекультивації, а пізніше – Запорізького кар’єру, до складу якого увійшов цех, була серед лідерів Робочої спартакіади підприємства.
– За останні 10 років ми здобули сім перших місць серед команд ІІ групи. Я пам’ятаю, наша команда завжди була в призерах. У нас весь апарат управління кар’єру завішаний грамотами та іншими нагородами за спортивні досягнення, – розповідає Микола Олександрович.
Через 36 років роботи у своєму підрозділі, вже досвідченому гірнику, члену цехової профспілкової організації у 2019-му довірили взяти її керівництво під свій контроль. З тих пір, ось уже 4-й рік Микола Рижиков всіма силами допомагає колегам у скрутні хвилини. З його слів, профком комбінату працює дуже добре і є необхідним для робітників. Вважає, що працівники підприємства мають відчувати себе захищеними під час виробничого процесу, отримувати соціальні гарантії, на які вони мають повне право і розраховувати на підтримку у разі проблем зі здоров’ям або втратою рідної людини.
- Для того, щоб бути ефективним профспілковим лідером, треба знати і розуміти проблеми кожного колеги, занурюватись в його життєву або робочу ситуацію. Намагаємось допомагати всім, хто звертається. Нещодавно, наприклад, допомогли одному робітникові з проведенням операції на очах. Тобто завжди почуваєшся корисним і це надає енергії, надихає на подальшу працю, – ділиться власним досвідом Микола Рижиков.
За свій величезний і багаторічний внесок у виробничу та профспілкову діяльність Покровського ГЗК напередодні професійного свята Миколу Олександровича нагородили Почесною грамотою та преміальними від підприємства, а також вручили нагрудний знак «Ветаран ПМГУ».
Але не однією роботою живе наш досвідчений колега. У шлюбі з дружиною вони виростили і виховали свій найдорожчий скарб – двох прекрасних синів, Олексія та Олександра. Старший Олексій пішов стопами батька і зараз уже очолює виробничу дільницю на Чкаловській збагачувальній фабриці. Він подарував подружжю Рижикових двох прекрасних онуків – Кіру та Даміра.
Молодший син Миколи Рижикова Сашко – спортсмен, легкоатлет, який здобув звання Майстра спорту з потрійного стрибку та стрибку у довжину з розбігу. Разом з відомою дружиною Анною Рижиковою – бронзовою призеркою Олімпійських ігор в естафетному бігу 4 по 400 метрів (2012 рік), брав участь в багатьох міжнародних змаганнях. Одним з них був молодіжний чемпіонат світу в Польщі, 2006 року. У невістки нашого колеги – безліч здобутків у великому спорті: чемпіонка Універсіади (2011), багаторазова чемпіонка та призерка національних першостей, рекордсменка України з естафетного бігу 4×400 метрів у приміщенні. Звісно, родина пишається такими здобутками їх спортивної зірки.
Тобто Миколі Олександровичу є ким пишатись. Обидва сини у повній мірі реалізували себе у цьому житті, в чому неабияка заслуга гідного батька. Він звик жити і працювати чесно, робити все по справедливості.
У переддень професійного свята Микола Рижиков побажав всім своїм колегам, які зараз в тилу і тим, хто на фронті, – мирного неба над головою.
Наталія ЧЕПЕЦЬ, Ольга ОСТАПЕНКО
