Напередодні Дня гірника та металурга ми завітали до винуватців свята – колективу Північного кар’єру. Намагались поспілкуватись з представниками всіх дільниць, тому володіємо повною картиною стану справ у цьому підрозділі. А ще ми надзвичайно задоволені тим, що в процесі роботи зустрілись із давніми знайомими та познайомились з іншими профі гірницької справи.
Видобуток руди у міцних та надійних руках професіоналів гірничої дільниці
Одразу на в’їзді до виробничих майданчиків нижнього горизонту кар’єру розташувався крокуючий екскаватор (ЕК) №173. Машину на початку липня зупинили на 100-денний капітальний ремонт. За словами начальника Північного кар’єру Сергія Орліченка, протягом цього часу екіпаж екскаватора разом з бригадами Ремонтно-механічного цеху проводитиме важливу роботу по заміні зубчастого вінця.
Цей важливий вузол є основним в системі обертання машини, тому його заміна – на б/у аналог, але в ідеальному стані, допоможе екіпажу ще більш продуктивно виконувати виробничі завдання. А згодом сподіваємось на заміну рейкового і роликового кругів. Через нелегке фінансове становище підприємства на ці деталі наразі немає коштів. Але нічого, ми проведемо ревізію обладнання машини і повернемо в стрій з новими силами, – говорить керівник підрозділу.
Максимальних зусиль для досягнення потрібного результату від ремонту докладають і бригади РМЦ та найдосвідченіший екіпаж крокуючого екскаватора. Більшість його складу вже не один десяток років працюють на благо кар’єру. Наприклад, бригадир, машиніст ЕК №173 Федір Пасічник розпочав свій гірницький досвід на нашому підприємстві ще понад 34 роки тому. З них 10 – у складі екіпажу 173-го екскаватора. Разом з капітаном працює надійна команда помічників – машиніст Віталій Крестов, а також Олександр Казанцев, Сергій Шмигаль, Євген Смислов та Андрій Масло. Федір Петрович додає, що з квітневим запуском їх колектив омолодився кадрами з інших кар’єрів. Бригадир говорить, що настрій у команди бойовий.
Дуже важливо все ж таки те, що ми працюємо і маємо можливість забезпечувати свої родини у такий важкий час, – зазначає Федір Пасіник.
Далі вглиб просування нижнього горизонту кар’єру з нами «поважно» вітались ще два крокуючі екскаватори – ЕК №128 та ЕК №175, які по черзі вклонялись нашій щедрій землі. У відповідь вона віддає видобувачам корисні копалини у вигляді окисної руди. На це видовище можна дивитись вічно… Все ж таки приємно, що кар’єр працює, а як саме функціонує гірнича дільниця, чи відбулись в її роботі зміни після тривалого простою? На ці запитання нам відповів спеціаліст з 42-річним досвідом, який повністю контролює роботу крокуючих екскаваторів, начальник гірничої дільниці – Юрій Лисиця. Він ось так коротко та вичерпно сказав:
– Дільниця наша працює так само, як і до війни. Людей нам додали з Покровського кар’єру. Тому екіпажі укомплектовані у повному обсязі, за виключенням слюсарів, яких дуже не вистачає. Виробничі плани як раніше виконували, так і продовжуємо це робити. Адже у мене – найкращий колектив, який демонструє єдність на високий професіоналізм.
Серед справжніх професіоналів своєї справи начальник гірничої дільниці виділив всіх бригадирів екіпажів крокуючих екскаваторів: вже знайомого нам Федора Пасічника з ЕК №173, а також Вадима Кирпу, який очолює колектив передової машини – ЕК №128, другого за віковою категорією, та Олександра Мицака, що керує наймолодшою командою, але при цьому не менш досвідченою.
Юрій Вікторович також виділив висококласного машиніста ЕКГ Олега Савранського. Не забув зробити акцент на важливому внеску енергетика дільниці Олександра Ложкового, який своїм маленьким колективом з 4 електрослюсарів виконує величезний обсяг робіт – живлення, переключення екскаваторів, тобто все, що пов’язано з енергозабезпеченням.
У розмові з Юрієм Лисицею ми, звісно, запитали про його безцінний досвід роботи на підприємстві. Дізнались, що свій професійний шлях гірника він починав саме в Північному кар’єрі – у складі екіпажу 175-ї машини. Потім працював гірничим майстром, заступником начальника гірничої дільниці Запорізького кар’єру, потім став заступником головного інженера цього ж підрозділу, а згодом – і всього комбінату. Через деякий час повернувся до виробничих підрозділів – Богданівського, Запорізького і нарешті до рідного Північного кар’єру.
Юрій Вікторович упевнений, що найголовніше в роботі гірника – високий професіоналізм та бажання працювати, втім, як і на будь-якій іншій роботі. Тому зараз, будучи вже ветераном гірницької справи, він готує собі гідну зміну. На думку Юрія Вікторовича, найкращим кандидатом на його посаду є гірничий майстер Сергій Лук’яненко. Він уже 20 років працює на комбінаті. Зі звичайного охоронця пройшов шлях до помічника машиніста крокуючого екскаватора, а потім йому довірили посаду майстра. Сергій у захваті від свого наставника:
Юрій Вікторович – дійсно профі, у якого не буває невирішених задач. Він знає абсолютно всі нюанси роботи дільниці, готовий все докладно показати і розказати, щоб було зрозуміло. В міру суворий, але справедливий, якщо сварить, то по суті, коли і сказати на свій захист немає чого.
Понад півсотні людей р/к №4 працюють у єдиному сплаві, міцно тримаючи свій фронт
Поряд з гірничою дільницею на нижньому горизонті кар’єру розташувався роторний комплекс №4. Як раз ця машина розкриває шар породи і дає фронт робіт крокуючим екскаваторам. Потужний і цілеспрямований колектив р/к №4 очолює активний і грамотний керівник Сергій Тулін. Розповідає, що його колектив зміг подолати всі труднощі і перешкоди, які найближчим часом зустрічались на шляху комплексу, а тепер гідно та цілеспрямовано працює над виконанням виробничих планів. Всі хлопці розуміють, що на них покладаються великі сподівання, тому намагаються не підвести.
Над цим завданням поряд з начальником працюють механік комплексу Сергій Марченко та енергетик Олександр Ситник.
Серед найдосвідченіших керманичів роторних екскаваторів Сергій Тулін називає Віктора Калиту та Олександра Бугайова. Говорить, що на них можна покластись у будь-якій виробничій ситуації, ще й майстрам поради дають. Доповнює потужну команду роторного комплексу один з кращих бригадирів Сергій Рудаков та машиніст відвалоутворювача Леонід Дужка.
Начальник комплексу вдячний колегам з Чкаловського кар’єру №2, які на період простою свого підрозділу поповнили ряди р/к №4. Окремо Сергій Тулін виділив Миколу Матуса – машиніста роторного екскаватора, обізнаного у своїй гірничій справі.
У такому досвідченому складі і працює дружна команда гірників нижнього горизонту. Вони не піддаються перешкодам, а наполегливо долають їх, застосовуючи напрацьований роками досвід та бажання працювати на спільний результат. Єдине, чого хотілося б додати, так це «молодої крові» – працівників нового покоління, яким є від кого черпати знання і практичні навички гірничої справи.
Наталія ЧЕПЕЦЬ
