24 лютого 2022 року росія напала на Україну по всій довжині спільного кордону, з території білорусі й окупованого Криму. Загарбники обстріляли прикордонні застави, завдали ударів з повітря по понад 40 об’єктах військової інфраструктури майже усіх регіонів України. Спостерігався рух танкових колон і живої сили. Так почалася війна, яка триває цілий рік.
Втрати і здобутки
Протягом цих пекельних 365 днів криваві окупанти вбили 487 наших дітей, поранили – 954, зниклими вважаються 345 неповнолітніх. Внаслідок військової агресії росії загинуло понад 8 тисяч цивільних, 13 тисяч людей зазнали травм. «Небесне військо» поповнили 13 тисяч Захисників України. Мільйони українців були змушені покидати свої домівки і тікати за кордон, рятуючи власні життя. Російські окупанти вщент зруйнували понад 170 тисяч будинків. Частково окупували території Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей. Загальна сума завданих Україні збитків перевищила 750 млрд доларів.
Всі ці жахливі факти не зупинили наших героїчних воїнів, котрі з кожним днем ще завзятіше нищать рашистів. За даними генштабу, за рік всеукраїнського спротиву російській військовій агресії додому не повернуться понад 145 тисяч росіян. Майже 21 тисяча одиниць ворожої техніки вже не працюватиме на полі бою. Протягом цього року українські військові звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій. Наші продовжують стримувати противника на сухопутній ділянці протяжністю 3 тис. 786 кілометрів, активна лінія фронту –1,5 тис. кілометрів. І це ще ми не починали… Попереду багато боротьби, але ми точно знаємо, що вийдем з неї Переможцями, бо здобули найголовніше – національну єдність заради спільної мети, незламність і віру в Україну та мужніх героїв, що боронять її кордони. Ми викарбували свій, український, генетичний код, який не під силу зламати російським терористам.
Комбінат не залишився осторонь війни
Ми донатили
З перших днів повномасштабного вторгнення керівники нашого підприємства, на чолі з Головою правління Сергієм Шуваєвим, запропонували колективу донатити на ЗСУ. Працівники підтримали. Спочатку збирали добровільні внески, за які купували необхідні речі для наших бійців. Потім напряму до ЗСУ перераховували одноденний заробіток. З липня щомісячні внески працівників комбінату почали спрямовувати на рахунок профспілки. А звідти вже розподіляти на закупівлю військової техніки та оснащення для колег, що захищають країну. Автомобілі, дрони, тепловізори, відеокамери, сонячні батареї, генератори, паувербанки, портативні газові плити, бронежилети, аптечки, медпрепарати, каремати, рюкзаки, одяг та взуття – все це передавали на фронт завдяки внескам працівників. Їх загальна сума перевищила 11 млн грн. Ці гроші уже перетворились на зброю і допомагають нашим хлопцям нищити «русский мир».
Ми втрачали
Багато працівників комбінату були мобілізовані. На жаль, 10 Героїв не повернулись з поля бою. Давайте згадаємо їх імена: ЧІЧІКА Іван, КАРПОВ Віталій, ДАНІЛОВ Олександр, ВІТРЕНКО Сергій, СІРЕНКО Костянтин, ЛОБАНОВ Андрій, ОТРІЩЕНКО Микола, ТАРАНЕНКО Сергій, МАТУШКО Віктор і ПРИХОДЬКО Олександр. Вони до останнього подиху боронили рідну землю. Вічна їм пам’ять та слава, доземний уклін за безцінний подвиг. Співчуття родинам.
Сім’ї загиблих отримали матеріальну підтримку від комбінату та профкому.
Наша кров «воює» на фронті
Ми ділилися своєю кров’ю заради порятунку поранених бійців та цивільних. За рік війни працівники комбінату, їх рідні та близькі, десятки разів їздили до Нікополя для донації. За цей час до обласного банку крові передали 382 дози. Найбільше «цілющої рідини» віддали: Валентина Марінеско, Віктор Кирпа, Олександр Кушко, Ганна Рогоза, Олександр Сварич, Галина Тереніна (ЕРЦ), Тетяна Мотичко, Кирило Косогоров, Аліна Мельник (Апарат управління), Ольга Зикова, Світлана Швець (ЧЗФ) і Микола Сосулін (Покровський кар’єр). Весь цей час підприємство виділяло транспорт для доставки людей до станції переливання крові. Ініціатива продовжується і надалі. Пам’ятайте, одна доза крові рятує життя трьох людей. Ваша кров може «воювати».
Важко, але варто…
Весь цей рік ми працювали в тилу і тримали виробничий фронт заради спільної Перемоги. Ми ховались від пострілів у бомбосховищах, звикли до тривог і пронизливих сирен. Ми сиділи без світла і води, заощаджували електрику, але зберігали вогник тепла у серці.
Колектив комбінату тримався і підтримував. Ми ремонтували і виготовляли для фронту. Ми волонтерили і допомагали благодійникам, ніколи не втрачали зв’язку з нашими незламними хлопцями. І не припиняли дякувати кожному Захиснику України, який не дозволяє російським окупантам загарбати Україну. Головне – ми не розгубили віри, попри страх, біль і сум продовжували рухатись вперед. Тримаємо стрій і надалі, адже невдовзі – Переможна весна, яка обов’язково принесе мир на нашу землю. Розуміємо, все це надзвичайно важко, але щасливе життя наших дітей у вільній європейській країні того варте.
Підготували: Наталія ЧЕПЕЦЬ, Олександрина ЛЕЩЕНКО
