Повномасштабне вторгнення рф на територію мирної України триває вже майже рік. Сумна статистика свідчить про те, що з того часу країна-агресорка депортувала з нашої держави від 260 до майже 700 тисяч неповнолітніх, а також від 1,5 до 2,5 тисяч дітей-сиріт. Більшість з них були переміщені з їхніми законними представниками. Щонайменше 400 українських дітей вже стали членами російських родин. На фоні такого жаху, у неповнолітніх, які не виїхали за межі держави, і продовжують залишатися вдома, зі своїми рідними, виникає чимало питань стосовно війни. Особливо у тих, хто перебуває в зоні окупації. Аналізуючи таку непросту і досить делікатну ситуацію, фахівці Міністерства охорони здоров’я, спільно зі спеціалістами Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї», створили спеціальний перелік порад, покликаний допомогти батькам доступно роз’яснити дітям, про те, що зараз відбувається в нашій країні. Вважаємо, подібне питання сьогодні постає практично у кожній домівці, тому зверніть увагу на рекомендації спеціалістів. Сподіваємось, вони вам допоможуть.
По-перше, будьте відкритими до обговорення теми війни. У жодному разі не уникайте розмов про речі, які хвилюють дітей. Адже підростаюче покоління має повне право, нехай і по-своєму, але розуміти, що насправді зараз відбувається у нашій країні. Діти повинні бути впевнені у тому, що разом з дорослими зможуть знайти відповіді на будь-які актуальні питання. Проговоріть з ними план спільних дій у разі виникнення загрозливої ситуації. Запевніть, що ви точно знаєте безпечне місце, куди разом попрямуєте, аби вберегтись від ворожих нападів з боку російських військ.
По-друге, для того, щоб пояснити якийсь аспект війни, можна вдатися до використання казок, малюнків чи історій. Адже завдяки образному мисленню дитина отримає змогу використати такі порівняння як приклад гарної чи поганої поведінки.
По-третє, почувши запитання, відповідайте не лише на нього, враховуйте також почуття дитини. Обов’язково слід показати, що поділяєте їх. Тільки так ви зможете підтримати маленьку особистість, а не залишити на одинці з її переживаннями.
І наостанок. У розмові висловіть свої сподівання на те, що війна скоро закінчиться перемогою України. Наші незламні лицарі – Збройні Сили України, зроблять для цього все можливе, але ми маємо їм допомагати всім, чим можемо. При цьому зберігати віру, наші національні цінності – єдність і незалежність. Надія – це завжди Світло, яке, навіть попри біль та втрати, Перемагає темряву! Це, як у казці, де Добро обов’язково візьме верх на Злом.
Тому слід завжди підтримувати дитину, запевняючи, що все обов’язково буде добре. Важливо говорити, що дуже скоро настане той день, коли всі тривоги і нещастя опиняться позаду завдяки спільним зусиллям всіх українців. І тоді ми зможемо розпочати нову сторінку життя у вільній, незалежній та нескореній країні, яка перемогла лютого ворога!
