Найбільша в Україні та Європі, а також третя в світі Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) ще з початку війни знаходиться в окупації російських терористів. У мирний час ЗАЕС з її шістьма енергоблоками виробляла майже половину електроенергії, яку генерують атомні електростанції України. Зараз всі потужності Запорізької АЕС зупинені. Російські горе-господарі постійним терором намагаються підпорядкувати її під свій контроль та склонити працівників до співпраці, по суті перетворивши небезпечний об’єкт ядерної енергетики на військову базу. Така тривожна ситуація навколо ЗАЕС напряму стосується жителів Нікополя та розташованих поблизу населених пунктів Нікопольського району. Адже їх з окупованим Енергодаром розділяє всього 12 км Каховського водосховища. Цієї відстані ворогу цілком вистачає, аби щодня вже протягом півроку тероризувати мирне населення постійними обстрілами з РСЗВ «Град» та важкої артилерії, тим самим вбиваючи, руйнуючи інфраструктуру і житловий сектор. Подібні злочини несуть підступну провокативну мету – досягнення відмови України від найбільшої електростанції. Звісно, українська сторона не погоджується з цим і водночас не може дати гідної відсічі російським військам, бо на кону – ядерна безпека всієї Європи. Що ж зараз відбувається на ЗАЕС? Як на це реагує українська сторона і світова спільнота? І чи вдається окупантам зломити національну свідомість працівників станції? Про все це читайте в нашому огляді.
В.о. голови Державної інспекції ядерного регулювання Олег Коріков під час брифінгу в Медіацентрі Україна зазначив, що за період окупації відбулася значна деградація ядерної та радіаційної безпеки на ЗАЕС. На станції перебувають військові та представники «росатома», які постійно втручаються в технологічний процес її управління. Тим самим рашисти лякають світ ядерним шантажем, постійно обстрілюючи саму станцію. При цьому не забувають звинувачувати у скоєному ЗСУ для власної брехливої пропаганди. А з середини липня з позицій навколо ЗАЕС російські нелюди нещадно обстрілюють Нікополь, відчуваючи свою безкарність, адже розуміють, що наші Захисники не будуть стріляти по ЗАЕС у відповідь. Цинізму російських окупантів немає меж, лише терористи можуть тримати під прицілом домівки мирних мешканців.
Аби виправити ситуацію на Запорізькій станції, Україна виходить з пропозицією створення навколо неї безпекової зони.
- Причому зона безпеки має створюватись на умовах демілітаризації, повної деокупації території самої ЗАЕС та навколо неї, включно з містом Енергодар. Важливе її повернення під контроль української влади. Ми ці пропозиції передали, і генеральний директор МАГАТЕ у своїх переговорах виходить саме з української позиції, – зауважив очільник Держатомрегулювання.
У відповідь росія навіть не хоче чути логічних пропозицій української сторони та міжнародної спільноти, продовжуючи «грати за своїми підступними правилами». Основна ідея фікс кремлівської верхівки – підкорити персонал станції ворожій стороні і під’єднати ядерний об’єкт до «росатому». Але їх нікчемні спроби втілити в життя цей підступний план увінчуються поразкою і не вплинуть на дії ЗСУ, які продовжують звільняти рідну землю від загарбників.
А поки знахабнілі окупанти безчинствують на тимчасово захопленій ними атомній станції і вже вдалися до нового психологічного терору, повідомляє Генштаб:
– Російські окупаційні війська здійснюють моральний та фізичний тиск на населення тимчасово окупованих та зайнятих територій. Так, майже 1500 працівників Запорізької АЕС, які відмовилися отримувати російські паспорти та підписувати договір з «росатомом», позбавлені перепусток та доступу на підприємство. Загарбники шукають нових працівників для АЕС на території російської федерації та готують житловий фонд для майбутніх працівників шляхом так званої “націоналізації” квартир місцевих жителів, які виїхали.
Сподіваємось, що реакція міжнародної спільноти та МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі на цю кричущу ситуацію буде відповідною. Адже нині кваліфікований персонал станції не в змозі контролювати процес її роботи, що виклика ще більше занепокоєння. Наслідки таких безглуздих дій окупантів можуть бути непередбачуваними. На жаль, до сьогодні спроби МАГАТЕ досягти домовленостей з росією та Україною про створення захисної зони на атомній електростанції, не дали жодних зрушень. Тому Нікопольщина – “колиска козацької слави” – і далі продовжує страждати від регулярних артобстрілів. Як показує досвід, з терористами не можна домовлятися, для них слово нічого не означає, тільки силовий вплив. А це справа честі наших мужніх Захисників. Віримо, що їм вдасться якнайшвидше звільнити всі загарбані куточки України та повернути мир на рідну землю.
