Українці пережили неймовірно важкий рік, але на 2023-й країна має приводи для обережного оптимізму. Хоча війна ще далека до завершення, протягом десяти місяців російського вторгнення виникла низка внутрішніх і міжнародних тенденцій, що вказують на можливість майбутньої Перемоги України. Наступні 8 факторів допомогли визначити хід війни у 2022 році та матимуть вирішальне значення для формування остаточного результату конфлікту в наступні місяці. Про це пише Браян Меффорд – експерт аналітичного центру в Вашингтоні Atlantic Council.
Військова міць України
За словами Браяна Меффорда, мало хто за межами кремля сумнівався, що Україна боротиметься, щоб захищати себе, але на початку 2022 року у всіх на вустах було питання «як довго українські Збройні Сили зможуть реально протистояти всій могутності російської армії?» Багато коментаторів були переконані, що будь-який організований український опір швидко зазнає краху.
Ще навесні 2014 року саме слабкість української армії дозволила росії закріпитися на Донбасі. Збройні Сили України швидко адаптувалися та вдосконалювалися, але як би вони протистояли армії, яку в лютому 2022 року багато хто вважав другою найкращою армією у світі?
Перші десять місяців російського вторгнення продемонстрували, що українська армія багато в чому досягла або навіть перевершила стандарти НАТО. Незважаючи на те, що російські солдати часто переважали в озброєнні та чисельно, українські воїни мали значні успіхи, бо виявилися висококваліфікованими та добре керованими, а також вони чудово мотивовані необхідністю захищати свою Батьківщину. Гілберт Честертон якось зауважив: «Справжній солдат бореться не тому, що він ненавидить те, що перед ним, а тому, що він любить те, що позаду нього». 
Українська стійкість
Весь світ був приголомшений і вражений надзвичайною силою та мужністю, що продемонструвала українська нація у 2022 році. Під час підготовки до вторгнення в Україну кремль покладався на некомпетентні звіти розвідки, які нехтували національним духом України та передбачали капітуляцію Києва протягом трьох днів.
– Цей катастрофічний прорахунок має слугувати хрестоматійним прикладом для майбутніх поколінь авторитарного режиму, який вірить власній пропаганді, – вважає західний аналітик.
З 24 лютого український народ залишався непокірним, незважаючи на окупацію, облогу, відключення електроенергії та воєнні злочини росії, включаючи систематичні зґвалтування, примусові депортації та масові вбивства. Ніколи не можна недооцінювати країну, яка пройшла через жахи Голодомору 1930-х років, терористичний голод і тягар бойових дій на апокаліптичному Східному фронті під час Другої світової війни. І все ж це саме те, що зробила росія – недооцінила Україну. 
Англо-американські союзники
«Особливі відносини» між Сполученими Штатами та Сполученим Королівством вкотре послугували на користь вільного світу. Україні союз забезпечив обмін розвідданими, військові навчання, фінансову допомогу, зброю США та Великої Британії, яка допомогла знищити значну частину російської армії окупантів. Кожен українець вже знає англійські назви такої військової техніки, як Himars, Javelins, Stingers, NLAWS, Harpoons, а тепер і Patriots. Хоча деяким видам цієї зброї майже 30 років, вона виявилася нищівною для російської армії. 
Польська солідарність
Протягом століть Польща та Україна мали безліч складних історичних епізодів, однак зараз відносини між двома сусідами є міцнішими, ніж будь-коли. Відкривши свої двері мільйонам українських біженців, Польща втілила в життя золоте правило «люби ближнього свого, як самого себе». Багато країн допомагали українським біженцям, але підтримка Польщі виділяється на їхньому тлі. Військова допомога, тренування та дипломатична підтримка Польщі також були на високому рівні. В історії мало прикладів такої сусідської солідарності.
Турецька підтримка
Туреччина має неоднозначну позицію у російсько-українській війні, але не можна заперечити, що її підтримка за останній рік неабияк допомогла Україні. Без успіху Туреччини в переговорах щодо угоди про постачання зерна українські фермери опинилися б у ще більш скрутній ситуації, а весь світ страждав би від голоду.
Турецькі ударні безпілотники Bayraktar зробили вирішальний внесок у перші тижні війни, допомігши врятувати Київ і Харків від російської окупації. Серед інших внесків Туреччини слід відзначити рішення закрити протоку Босфор для російських військових кораблів та нещодавні кроки з надання надзвичайної допомоги Україні у постачанні електроенергії.
Об’єднана Європа
Попри російські спроби розділити Європу за допомогою шантажу щодо експорту енергоносіїв і підривної діяльності по всьому ЄС, вторгнення в Україну об’єднало континент. Єдність Європи опинилася під загрозою наприкінці 2021 року, коли Німеччина наполягала на завершенні будівництва трубопроводу «Північний потік-2» разом з росією. Сьогодні «Північний потік-2» мертвий, а російська агресія переконала раніше нейтральні Швецію та Фінляндію приєднатися до НАТО. Тепер Альянс не лише сильніший, ніж будь-коли, а й Європейський Союз відчуває себе більш згуртованим, ніж будь-коли з моменту свого заснування.
Роздутість російського імперіалізму
Рішення путіна про вторгнення в Україну викрило шаблонну реальність, що стоїть за імперським позерством росії. Злочинно задумане і некомпетентно здійснене вторгнення в Україну зруйнувало міф про росію як військову наддержаву і залишило країну в більшій міжнародній ізоляції, ніж будь-коли з часів більшовицької революції.
Сьогоднішня росія може розраховувати як на союзників лише на жменьку країн-маргіналів, таких як білорусь, іран і північна корея. Китай із задоволенням скористається економічними перевагами ослабленої позиції росії, але Пекін поки що обережно дистанціюється від путінського вторгнення.
Роками російські генерали перебільшували можливості своєї армії, одночасно розкрадаючи державний бюджет для купівлі маєтків у Монте-Карло. Тепер їм не вистачає військової сили для досягнення роздутих імперських цілей, яких вимагає кремль. Це змусило путіна покладатися на ядерний шантаж, намагаючись терміново мобілізувати російське суспільство.
Лідерство Президента Зеленського
Мабуть, найбільшою несподіванкою 2022 року стало те, яким надихаючим лідером виявився президент України Володимир Зеленський. Протягом перших двох з половиною років свого керівництва країною колишній комік не зміг переконати своїх численних скептиків. Однак за перші десять місяців російського вторгнення він досяг безпрецедентного рівня світового визнання як лідер воєнного часу.
Було б важко мотивувати українців з-за кордону. Якби Зеленський вирішив переїхати до Львова або взагалі покинути Україну і створити уряд в екзилі, це різко підвищило б шанси Києва на падіння. Рішення Зеленського залишитися в столиці країни стало одним з поворотних моментів всієї війни. Воно продемонструвало українському народу і світові, що він є лідером, навколо якого можна об’єднатися.
https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/eight-reasons-for-ukrainian-optimism-in-2023/
Всі ці фактори, які називає експерт аналітичного центру в Вашингтоні, ніби пазли складають єдину картину майбутньої невідворотної Перемоги України. Дякуємо за це нашим мужнім Захисникам та всім, хто наближає нашу найголовнішу мету!
