Такі матеріали надзвичайно важко писати, особливо про дорогих і цінних тобі людей, котрі тільки вчора були поряд, а вже сьогодні відійшли у вічність. Звісно, у кожного своя земна дорога, та це нестерпно тяжко визнавати і сприймати…
Вчора ввечері нам стало відомо про раптову смерть нашого дорогого колеги і доброго друга, який все своє життя боровся за перемогу, завжди з оптимізмом дивився вперед, не зупинявся перед труднощами, любив свою фотосправу і майстерно вмів її виконувати, був затятим спортсменом і прекрасним товаришем, люблячим чоловіком, татом і турботливим дідусем – гідною людиною у всіх її проявах. Я сама ще не можу того усвідомити, але з нами більше немає САФОНОВА Костянтина Климентійовича… Його серце перестало битись 4-го жовтня, на 65-му році життя…
Мені здається, що цього щирого і доброзичливого чоловіка з фотоапаратом і відеокамерою знає все місто. В його архівах збереглися тисячі весільних церемоній, шкільних випускних, визначних подій міста, виробничих миттєвостей комбінату і спортивних баталій. Спорт займав у його житті особливе місце. Костянтин був не просто вболівальником, оглядачем і спостерігачем, а й постійним учасником Спартакіади комбінату, членом Клубу любителів волейболу. Всі ми його поважали за високий професіоналізм, уважність, повагу до оточуючих, прагнення завжди рухатись вперед і поспішати на допомогу людям.
Костянтин Климентійович був людиною з великим серцем, якого вистачало на всіх, хто того потребував і вдома, і на роботі. Значну частину свого професійного життя він присвятив нашій редакції. Під його авторством друком вийшла не одна тисяча світлин у газеті «За марганець». Саме він стояв біля витоків створення телебачення на теренах нашого міста. Останні роки свого трудового шляху провів за кермом пожежної машини в Автотранспортному цеху. І тут завжди поспішав на допомогу…
Колективи редакції газети «За марганець», Автотранспортного цеху, адміністрації та профспілкового комітету, спортивної спільноти комбінату висловлюють щирі співчуття родині Костянтина з приводу такої непоправної втрати. Нехай тепер його щира душа почиває з миром. Його доброзичлива посмішка назавжди залишиться у пам’яті кожного, хто був знайомий з цією надзвичайно вмотивованою і непереможною людиною.
