Понад 7 місяців Україна героїчно протистоїть нещадній війні, яку розв’язала росія. Країна-терорист намагається завдати нам якомога більше страждань та руйнацій, а на порозі зими рф погрожує навмисне бити по обʼєктах енергетичної інфраструктури, анонсує масовані удари по електростанціях, газорозподільних об’єктах тощо. Але наша нескорена держава і далі продовжує приймати всі виклики воєнного стану та робити конкретні кроки протидії ворожим атакам. Наприкінці вересня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Антикризового енергетичного штабу. На ньому обговорювали стан підготовки до опалювального сезону, роботу підприємств паливно-енергетичного комплексу на осінньо-зимовий період 2022/2023 та ліквідацію наслідків російської військової агресії в електроенергетичних системах.
– Вся Європа готується до найскладнішої зими через агресію росії. Україна також має гідно та зібрано пройти цей опалювальний сезон, – наголосив Денис Шмигаль.
Дійсно, в Європі наразі спостерігається енергетична криза, внаслідок якої вартість електрики постійно бʼє рекорди та вже за два місяці збільшилася вдвічі. Ціна європейських еталонних контрактів (German Power) на 2023 рік на електроенергію зросла на 25% та уперше перевищила позначку 1000 євро за МВт-год. Зростання цін на енергоносії впливає на рахунки для домогосподарств, спричиняє інфляцію, підштовхує зростання споживчих цін. Логічно, що такі негативні тенденції здорожчання енергоносіїв в Європі впливають і на українську енергетику.
За інформацією Міністерства розвитку громад та територій, готовність України до опалювального сезону у першій декаді жовтня має наблизитись до 100%. Крім того, голови майже 140 міст разом із Мінрегіоном та «Нафтогазом» провели посилену підготовку до зими. Розроблено антикризові плани кожної області.
Прем’єр-міністр поставив завдання перед НАК «Нафтогаз» та Міненерго збільшити на початок опалювального сезону кількість газу, вугілля та мазуту.
За результатами роботи Антикризового енергетичного штабу, стоїть завдання максимально пришвидшитись у питанні накопичення енергоресурсів та розробити плани їх ощадливого використання в осінньо-зимовий період. Зокрема, розглянути можливості оперативного збільшення власного видобутку газу та вугілля, коригування енергобалансів та стимулювання зменшення споживання електроенергії в пікові години.
Прем’єр-міністр під час засідання Кабінету Міністрів України 4 жовтня наголосив, що попри всі виклики, спільно з місцевою владою та всіма іншими службами Уряд робить усе, аби забезпечити тепло, світло та воду в домівках українців.
— Сьогодні завданням номер один для Уряду є завершення підготовки до опалювального сезону. Наразі стан готовності житлових будинків і теплових мереж оцінюємо в майже 90%, і вже найближчим часом наблизимося до показника 100% в тих регіонах, де нині відсутні активні бойові дії, — зазначив Денис Шмигаль.
На перебіг опалювального сезону в Україні впливають наступні чинники:
- Накопичені обсяги газу та вугілля перед початком холодного сезону. Як повідомив Міністр енергетики Герман Галущенко, наразі на українських складах є близько 2 млн тонн вугілля та майже 14 млрд м3 газу в підземних сховищах. А за словами очільника Уряду, Україна накопичила близько 2 млн тонн вугілля, і до старту опалювального сезону буде заповнювати всі наявні склади. Він також зауважив, що додатковим ресурсом взимку буде деревина:
— Уряд уже виділив обласним військовим адміністраціям 562 млн грн субвенції на закупівлю деревини. Йдеться насамперед про прилеглі до зони бойових дій регіони. Важливо швидко розподілити ресурси в ті громади, де вони дійсно будуть потрібними.
2. Імпорт газу з-за кордону. Ще до початку повномасштабного вторгнення росія намагалася створити дефіцит у європейських сховищах газу. Цей план провалився. Влітку уряди країн ЄС де-факто націоналізували російські кампанії, яким належали газосховища, й так припинили саботаж із закачування газу. Водночас Європа активно шукала способи збільшити імпорт газу від усіх інших постачальників. Станом на початок жовтня газові сховища в ЄС заповнені на 87,83%. Це дає підстави лідерам європейських країн говорити про те, що зима буде важкою, але не катастрофічною. Та все ж газова війна росії не минає безслідно для країн ЄС. На початку жовтня росія здійснила провокацію з підривом підводних газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2”. Отже, покладатися на великий імпорт газу з ЄС Україні не варто: по-перше, газу не вистачає, по-друге, він захмарно здорожчав. Та все ж до України заходять невеликі обсяги блакитного палива (1 млн м3 на добу) з польського напрямку. Також Прем’єр Денис Шмигаль повідомляв, Україна розраховує на додаткові обсяги імпортного газу від міжнародних партнерів. Відповідні переговори ведуться зі Сполученими Штатами, Великою Британією та Норвегією. США пообіцяли в разі потреби надати Україні взимку 2 млрд м3 газу. Тобто зовсім без імпортного ресурсу Україна не залишиться.
3. Погодні умови. Традиційно опалювальний сезон в Україні починався 15 жовтня. Зараз дату його старту визначає місцева влада в залежності від кліматичної ситуації. Цьогоріч навіть сама природа сприяє українцям. Двотижневий прогноз обіцяє нам тепле “бабине літо” з позначкою +15-18 градусів. Це дасть змогу не вмикати опалення аж до листопада. Варто усвідомлювати, що пізніший початок опалювального сезону – це нині дуже важливий фактор для заощадження енергоресурсів. Та і нашим Захисникам з відносно теплими температурними показниками буде більш комфортно боронити Україну від російських загарбників.
4. Війна у країні. Наразі найбільший ризик для проходження опалювального сезону становить загроза цілеспрямованих атак росії по українських енергетичних об’єктах. Подібні прецеденти уже не одноразово спостерігалися. Так, 24 лютого окупанти після невдалої спроби захопити Охтирку Сумської області, зробили кілька авіанальотів на Охтирську ТЕЦ, повністю її зруйнувавши. Також вдарили ракетами по Харківській ТЕЦ-5 і ще низці об’єктів енергоінфраструктури. Російська пропаганда влаштувала з цього приводу справжній шабаш: зі студій державних телеканалів закликали “вимкнути світло” всій Україні. А на окупованій Запорізькій АЕС взагалі вдається до ядерного шантажу. Тому наша влада усвідомлює загрози й готується до них. По-перше, створює ресурси для аварійного відновлення пошкоджених або знищених об’єктів – аж до розгортання мобільних котелень. По-друге, зміцнює протиповітряну оборону, яка нині працює досить результативно.
Україна і західні партнери продовжують наголошувати на важливості демілітаризації Запорізької атомної електростанції.
Економити електроенергію закликав українців Прем’єр-міністр:
— Без ЗАЕС енергосистема України в зимовий період працюватиме з максимальним навантаженням. Кожен із нас може зробити свій внесок в енергетичну стійкість держави. Наприклад, максимально змістити побутове та промислове споживання електроенергії на нічні години. Такі прості речі дають величезний сумарний ефект і допомагають країні з найменшими втратами пройти складний зимовий період. Дуже важливо також, за можливості, вчасно сплачувати за отримані комунальні послуги, за світло, газ, тепло, воду.
За матеріалами:
https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-iz-mistsevoiu-vladoiu-robyt-use-aby-zabezpechyty-teplo-svitlo-ta-vodu-v-domivkakh-ukraintsiv-denys-shmyhal
https://texty.org.ua/articles/107872/chy-zamerzne-ukrayina-vzymku/
Як бачимо, Уряд докладає максимальних зусиль, щоб захистити країну від енергетичного терору росії. Віримо, що разом гідно витримаємо випробування зимою. Влада, Президент, ЗСУ, весь наш народ невпинно працюємо та наближаємо спільну Перемогу України.
