На 121-й день героїчного спротиву України рашистській військовій навалі Покровський гірничо-збагачувальний комбінат тримає свій виробничий фронт. За наданою інформацією, під завісу чергового трудового тижня, всі підрозділи підприємства працюють у штатному режимі. Основні – кар’єри та фабрики – в роботі, стрімко наближаються до виконання планових показників червня. Верхній роторний комплекс №9 Чкаловського кар’єру №2 зупинено для переміщення конвеєрів та виконання ремонту обладнання. Всі інші комплекси в роботі, втім, як і крокуючі екскаватори. Правда, за графіком, до 5-го липня за кубами не працюватиме ЕК №175 Північного кар’єра. Гірничодобувна машина вже третій місяць відновлюється, із залученням сил та внутрішніх резервів комбінату. Днями ми побували на ремонтному майданчику разом з головним інженером Юрієм Коркодолою та головним механіком Віталієм Ємельяновим.
Під час нашого перебування в кар’єрі бригади Ремонтно-механічного цеху (РМЦ) як раз завершували затягувати базу під машину. З яких же етапів складався ремонт, котрий вже добігає свого завершення, нам розповів начальник підрозділу Сергій Орліченко:
– Основним завданням для нас було відновлення важливих вузлів – зубчастого вінця, рейкового та роликового кругів, які відповідають за обертання машини. Додатково виконано ремонт редукторів повороту, металоконструкцій стріли. Всі електромашини вивозились до ЕРЦ – на ревізію та оновлення покриття. В процесі зупинки також частково відновили дротову продукцію.
Віталій Ємельянов розповів про те, що під час ремонту нові вузли на машину не встановлювались – відновлювались та ревізувались існуючі. На жаль, війна диктує свої правила, закриваючи заводи та перерізаючи шляхи постачання запчастин для обладнання промислових підприємств. Та нічого, ми впорались: зусиллями бригад РМЦ, ЕРЦ й екіпажу екскаватора (під керівництвом машиніста, бригадира Олександра Мицака) все обладнання пройшло необхідну перевірку і налагодження.
– Особисто я задоволений ходом ремонтних робіт. Задіяні служби цілком справляються з поставленими завданнями, і це ще в умовах значного кадрового дефіциту. Нічого не вдієш, війна вносить свої корективи – багато фахівців-ремонтників у зв’язку з мобілізацією змушені були змінити свій професійний фах. РМЦ найбільше страждає від нестачі персоналу. Та навіть у лімітованому складі працівники гідно виконують свою роботу. Ми поступово рухаємось до фіналу, чітко дотримуючись визначеного графіку, – підсумував головний механік.
Попри всі негаразди, які нам завдає війна, колектив підприємства наполегливо шукає шляхи вирішення проблем. І знаходить їх, бо на єдиний результат злагоджено працює команда справжніх професіоналів своєї справи.
